Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> О.Донченко. Роль і місце письменника у становленні і розвитку літератури для дітей та юнацтва

О.Донченко. Роль і місце письменника у становленні і розвитку літератури для дітей та юнацтва

Назва:
О.Донченко. Роль і місце письменника у становленні і розвитку літератури для дітей та юнацтва
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,87 KB
Завантажень:
257
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
О.Донченко.
Роль і місце письменника у становленні і розвитку літератури для дітей та юнацтва


Розвиток української дитячої літератури не можливо уявити без творчості Олександра Васильовича Донченка, яка розпочалась на початку 20-х років. Тоді ж з’являється його перші твори. В 1934 році відбувся перший з’їзд письменників на якому О.Донченко закликав майстрів слова писати книги для дітей і про дітей, охопити в дитячих книжках все багатогранне життя українського народу, розповісти дітям не тільки про минуле, але й “показати їм життя з другого кінця – з нинішнього чи навіть завтрашнього дня”. Письменник турбується, що в українській літературі мало книг для дітей, а якщо і є деякі, то вони здебільшого незадовільні ні з боку педагогічного, ні своєю тематикою, ні художнім виконанням.
У свої творах письменник зображає героїв різного віку, починаючи від чотирьох років і закінчуючи молодою людиною, що стоїть на порозі зрілості. Донченко вміє в книгах про дітей давати розділам короткі і змістовні заголовки, наприклад, “Бай Мухамедов”, “Рушниця”, “Хвороба”, “Геть!”, “Магнітобур” і інші, які відображають зміст кожного розділу і допомагають глибше його зрозуміти. Виховання в дітей і молоді почуття патріотизму – ось ідейно тематичний стрижень передвоєнних творів Донченка. В цей період написав кілька оповідань про учнів і видав їх у збірці “Школярі”, але найбільше уваги до шкільного життя письменник приділяє в післявоєнні роки.
Новим етапом у розвитку дитячої літератури була Велика Вітчизняна війна. Своїми творами і власним прикладом дитячий письменник виховує в молоді патріотизм, ненависть до загарбників, любов до Батьківщини, до цих творів належать такі “Проста історія”, “Новорічний хлопчик”. Донченко належав до тих письменників які засобом художнього слова допомагали виховувати молодь. У публіцистичній статті “Лист до друга (деякі думки про дитячу літературу)” Донченко гаряче виступає проти тих письменників які змальовували у своїх книгах “блакитні ранки, трепет росяних дзвіночків і конвалії та метушливого муравейника з білою лялечкою в щелепах”, бо, мовляв, війна закінчилась і треба дітям дати відпочити від її жахливих подій.
Але, розкриваючи перед кожним читачем всю красу і ніжність росяної конвалії, - писав Донченко, - чи маємо ми право мовчати про те, що на рідні простори нашої Батьківщини з її красою й природними скарбами і зараз ще зазіхають жадні, булькаті очі, й кігтисті руки, які тягнуться до нас через океан, ріки й гори? Автор вимагає перш за все високоідейних творів які б виховували майбутніх борців за незалежність Батьківщини.
Ще на світанку літературної діяльності письменника не покидала думка, що “завжди новою лишається стара тема про школу”. З шкільної справою найчастіше пов’язаний розвиток дитячої літератури. Дуже важко уявити школу без дитячої літератури і навпаки. Тільки глибоке вивчення життя учнів і вчителів дає можливість створити такий образ “якого б пристрасно полюбив читач… якого б наслідували мільйони наших дітей”. Все це дало змогу письменникові написати багато книг про школу.
Його “Школа над морем”, “Юрко Васюта”, “Золота медаль” стали настільними книгами учнів і вчителів. Красу своїх маленьких героїв письменник відтворює різними прийомами: через думки і вчинки персонажів, через їхню мову. Цьому служить також змалювання пейзажів, опис речей, що оточують героїв. Через сприйняття навколишньої діяльності, через мрії розкривається їхній дитячий характер.
В післявоєнні роки в українській дитячій літературі з’являється багато творів про школу: “Лісничиха”, “Сад”, “Юрко Васюта”, “Золота медаль”, які стали помічниками вчительського колективу. В опрацюванні шкільної тематики перше місце належить Олесю Донченку. В повісті “Лісничиха” письменник ставить і вірно розв’язує проблему моралі учнів, їх батьків. Донченко досконало володіє мовою своїх героїв, бачить навколишню дійсність їхніми очима. Логічним продовженням і завершенням теми про школу, а також усієї творчості Донченка є роман “Золота медаль”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: О.Донченко. Роль і місце письменника у становленні і розвитку літератури для дітей та юнацтва

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок