Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> РЕЛІПЄСОФСЬКІ МОТИВИ ЛІРИКИ Є. МАЛАНЮКАЯК ВИЯВ НЕОКЛАСИЧНОЇ ГРАНІ СТИЛЮ ПОЕТА

РЕЛІПЄСОФСЬКІ МОТИВИ ЛІРИКИ Є. МАЛАНЮКАЯК ВИЯВ НЕОКЛАСИЧНОЇ ГРАНІ СТИЛЮ ПОЕТА

Назва:
РЕЛІПЄСОФСЬКІ МОТИВИ ЛІРИКИ Є. МАЛАНЮКАЯК ВИЯВ НЕОКЛАСИЧНОЇ ГРАНІ СТИЛЮ ПОЕТА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,27 KB
Завантажень:
448
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
УДК 833 (093)
Насмінчук LА
Кам 'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
РЕЛІПЄСОФСЬКІ МОТИВИ ЛІРИКИ Є. МАЛАНЮКАЯК ВИЯВ НЕОКЛАСИЧНОЇ ГРАНІ СТИЛЮ ПОЕТА
У статті розглядаються релігієсофські мотиви лірики Євгена Маланюка, зокрема, простежується, як через образи і символи Святого письма поет розкриває кризу сучасної йому доби і втілює ідею відродження Батьківщини.
Ключові слова: неокласицизм, релігієсофські мотиви, біблійна символіка.
Незаперечним є факт тяжіння Євгена Маланюка до неокласики. І це тяжіння цілком закономірне, воно зумовлене цілою низкою факторів світоглядного і суспільно-політичного характеру. Ми виокремлюємо передусім ту обставину, що Є. Маланюк розпочинав і продовжував свою творчість в умовах грандіозного зламу в українській культурі 20-30-х років XX століття. «Моменти зламу, які культура переживає час від часу, - пише Л. Темченко, - закономірно викликають появу неокласицизму в літературах, що знаходяться на різних стадіях розвитку. Виникнення неокласицизму зумовлене порушенням історичних смислів у перехідну добу, гострим переживанням розриву в полі вічних естетичних цінностей. Досліджуючи генезис українського неокласицизму, відзначаємо, що він виникає в умовах граничної ситуації від однієї історико-культурної формації до іншої» [11, c.379]. В цілому літературознавці і за кордоном, і в Україні солідаризуються у своїх судженнях щодо приналежно сті Євгена Маланюка до неокласичної естетичної програми. «Від неокласиків, - писав С. Гординський, - або краще - почерез досвід тих чужих поетичних криниць, з яких черпали неокласики, Маланюк узяв замилування до чистої, абсолютно точної, конкретної поетичної форми» [5, с.205]. М. Неврлий, відзначаючи переважання мотивів «вселюдського значення, життєвого досвіду й мудрості» у пізній ліриці поета, відзначав, що «в початках своєї творчості Маланюк динамікою вірша був неоромантиком», а «пізніше - він схиляється до неокласики», бо в «його віршах тепер відчувається погідність, гармонія чуття й розуму, зріла мудрість, розважні спогади й рефлексії, а то й сильний ліричний потік» [10, с.23]. І. Фізер помітив у поезії Маланюка потужний раціональний компонент, який виявляє себе на всіх рівнях художньої творчості, зокрема і метафоризації зображуваного. «Сильна метафоричність поетова основана на радше твердому логічному мисленні, ніж на інтуїтивних асоціаціях, - підкреслював дослідник. - В нього поетичний образ мусить насамперед відображувати дійсність» [7, с.38]. Ця особливість поетики Маланюка якраз і визначає ії «класичність», зближуючи поета з традиціями М. Зерова, М. Драй-Хмари, М. Рильського, Ю. Клена, П. Филиповича. Про неоромантичний характер та неокласичну природу творчості Є.Маланюка сьогодні охоче і переконливо пишуть Ю. Войчишин, Т. Салига, О. Кухар, О. Прохоренко та ін. При вивченні рецепції неокласицизму цього поета учені переважно опираються на культурологічну та історіософську тематику його творчості. Наше завдання полягає в тому, щоб до аналізу залучити релігієсофські мотиви лірики митця, які також є виявом неокласичної грані стилю поета.
У 1926 році, невдовзі після поразки УНР, Є. Маланюк виступив зі своїм знаменитим «Посланієм», в якому глобальні ідеї втілились зокрема за допомогою біблійних образів Христа, Господнього гніву, Божої вічності тощо. Ліричний герой згадує високі ідеали Середньовіччя з його істинною релігійністю і моральністю, адекватним розумінням святості і чистоти. У порівнянні з лицарськими набутками минулого - 20-і роки XX століття постають як «Ганебний час. Такий контраст. / Лиш за одне сліпе століття. / Хто Данту брат? І хто сестра / Тій Беатріче? Лихоліття / все замулило й занесло» [9, c. 190-191]. Морально-духовному життю людини починає загрожувати «цивілізаційний» поступ, а радше сказати руйнівні тенденції нової доби, які залишають «Від келії тріски та попіл, / Від книг - розірваний папір» (Лицарі духу [9, с. 179]. З таким же сумом про тотальне нищення справжніх цінностей людської цивілізації у цей час писав М. Драй-Хмара: «Схилився над пергаментом мінеї, - / ти не жива: ти всічена глава / на золотій тарелі Саломеї» [6, c.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: РЕЛІПЄСОФСЬКІ МОТИВИ ЛІРИКИ Є. МАЛАНЮКАЯК ВИЯВ НЕОКЛАСИЧНОЇ ГРАНІ СТИЛЮ ПОЕТА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок