Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Драматична творчість Лесі Українки

Драматична творчість Лесі Українки

Назва:
Драматична творчість Лесі Українки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,79 KB
Завантажень:
116
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
на тему:
Драматична творчість Лесі Українки


План
Безсмертна іскра Прометея.
Перші справи в жанрі драматургії.
Драматичні твори:
“Вавілонський полон”;
“В катакомбах”;
“Осіння казка”;
“Руфін і Трісцілла”;
“На полі крові”;
“ У пущі”;
“Лісова пісня”
Гідна дочка свого народу.
Список використаної літератури.


Світ не знав такої поетеси. Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її серце і загорілася ясним вогнем. В промінні цього вогню світ пізнав творіння української поетеси, пройняті філософськими роздумами про людину очікуваного майбуття, сповненні незборимої сили заперечення зла і ствердження добра, Ця поетеса – Леся Українка.
Вона проводила недовгий вік, але це було прекрасне життя людини, що весь свій хист, кожну хвилину свідомого існування віддала народові в боротьбі за його соціальне і національне визволення. Слово було дня неї зброєю в боротьбі, а без боротьби вона не бачила життя.
Перші спроби Лесі Українки в жанрі драматургії сто-суються середини 90-х років. Це написані прозою драма «Блакитна троянда», діалог «Прощання». «Блакитною трояндою» Леся Українка доводила можливість і потребу писати для українського театру драми з життя української інтелігенції.
Першим драматичним твором Лесі Українки, написа-ним віршами, була «Іфігенія в Тавріді», твір про тяжкий і почесний спадок Прометея. Його, як належне, приймає Іфігенія задля рідної країни.
Наступні твори написано на сюжети з часів стародав-ньої Іудеї й Вавілона. Це «Одержима», «Вавілонський полон» і «На руїнах» — пристрасне заперечення покори й бо-лісні роздуми над покликанням співця.
Що робить співець, коли народ у полоні? Що він роби-тиме, коли народ підніметься на рішучу боротьбу, перейде в наступ на поневолювачів? Де тоді місце співця? Ці пи-тання становили одну з постійних проблем творчості Лесі Українки. Вони постали і в «Вавілонському полоні», і в «На руїнах». На вавілонських торжищах співець не пови-нен продавати свій талант, але він має право і повинен говорити про незгаслий вогонь боротьби в своєму наро-ді, говорити про його нездоланність і щохвилинну го-товність до боротьби. Не завжди народ розуміє своїх спів-ців, і покликання поета-співця — терпеливо роз'яснювати народові шляхи, що приведуть його до боротьби й визво-лення. Співець повинен боротися за повне визволення людини з пут всілякого гніту — соціального, економічного, національного, духовного.
Закликом до духовного прозріння, визволення трудя-щої людини з тенет рабства сповнена написана в дні пер-шої російської революції драматична поема «В катаком-бах». Неофіт-раб, шукаючи шляхів до повсталих рабів, ви-зволяючись з пут духовної неволі, мріє побачити картину майбутньої «громади вільної без пастиря, дозорця і без пана». «В катакомбах» належить до найвидатніших анти-релігійних творів у нашій літературі. Залізна логіка й пере-конливість думок Неофіта і його рішення йти до повсталих рабів мали велику революціонізуючу силу. Поема говорила про можливість цілковитої перемоги матеріалістичних по-глядів над християнством, про потребу духовного прозрін-ня трудящих, особливо важливе в умовах початку XX ст., коли боротьба з різними реакційними теоріями за визво-лення думки робітничого класу набула особливої гостроти. Важко було б у всій світовій літературі того часу знайти художній твір на подібну тему, що міг би силою своєї переконливості і ясністю поставленої мети зрівнятися з поемою «В катакомбах».
Не випадково Неофіт, усвідомивши, що він не піде помирати ні за царя, ні за тиранів, ні за богів, ні за по-тойбічне царство, проголошує знаменні слова:
Я честь віддам титану Прометею,
що не творив своїх людей рабами,
що просвітив не словом, а вогнем,
боровся не в покорі, а завзято,
і мучився не три дні, а без ліку,
та не назвав свого тирана батьком,
а деспотом всесвітнім, і прокляв,
віщуючи усім богам погибель.
Я вслід йому піду.
Філософська поема «В катакомбах» спрямована на . пропаганду революційних поглядів. Значною мірою цим керувалася Леся Українка й тоді, коли писала свою «Осінню казку» — остаточно не викінчену фантастичну драму, в якій відбилися перші події революції 1905 року і роздуми поетеси над ходом повстання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Драматична творчість Лесі Українки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок