Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім'я” як невичерпне джерело українознавства

Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім'я” як невичерпне джерело українознавства

Назва:
Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім'я” як невичерпне джерело українознавства
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,32 KB
Завантажень:
379
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
Повість Івана Нечуя-Левицького
“Кайдашева сім'я”
як невичерпне джерело українознавства


Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім'я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкра-щих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і прав-дивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, що він показав руйнування набутої духовності тру-днощами щоденного життя, відтворив такий стан українського селянства, який нівечить справжню суть його “народного духу”.
В етнографічній розвідці “Світогляд українського народу” І. Нечуй-Левицький вказував на великі моральні потенції народу, суть яких відбилась насамперед в усній поезії. Він радив письменникам не обминати колорит-них народних висловів і через їх освоєння показати світові неповторну ду-шу українців. Найрізноманітніші засоби барвистого народного мовлення письменник вдало використав у “Кайдашевій сім'ї”.
Змалюванням саме буденного життя українських селян повість “Кай-дашева сім'я” вирізнялася у літературі – адже тогочасні автори захоплю-валися переважно святковою стороною селянського побуту. Будні Кайдашів минають у невсипущій праці. Косовиця, жнива, плекання городини, “зимо-ва” жіноча робота (прядіння, ткання полотна, шиття і вишивання одягу) – ці та інші щоденні клопоти визначали стосунки між членами сім'ї Кайдашів. Хоча у творі майстерно виписані і святкові звичаї та обряди, глибоковікові традиції і вірування.
Втіленням української релігійності і високої народної моралі є у пові-сті Мелашка. Її любов до рідної матері, чоловіка, намагання догодити свек-русі приємно вражають. Доведена до відчаю, Мелашка їде з односельчана-ми в Київську Лавру на прощу – святкування паски у Києві, за народним повір'ям, мало б принести у сім'ю Боже благословення. Письменник поети-зує свою героїню. Так, лірична душа Мелашки почула у жалібних піснях ченців у чистий четвер (напередодні Великодня) “якесь море сліз, що зли-валось тисячі літ, І злилось докупи, і полилось піснями з грудей. Здасться, в тому морі сліз текли ріки народного горя од самого початку світу...”.
Побожним, чуйним і добрим був Кайдаш, мріяв про смерть по-християнськи: зі сповіддю, причастям, соборуванням. Але тяжке пияцтво призвело до передчасної страшної смерті, яка не відповідала християнським уявленням. Сини і невістка Мотря надто часто порушували четверту запо-відь Божу: не поважали і не шанували батьків. А народна мораль грунтува-лася в основному на заповідях Божих. У селі зневажали злодіїв, п'яниць, покриток, ледарів, хвальків, безбожників Тут ніколи нікому нічого не забували. Не могли забути й Мотрі того, що вибила свекрусі око, а Карпові – що ганявся за матір'ю з дрючком. Люди добре знали характери тих, кого вважали негідними: вибираючи Карпа десяцьким, хтось підкреслив, що “буде добрий сіпака”, а пропонуючи жартома кандидатуру Мотрі, селяни висміяли цю жінку:–
А може, панове громадо, ми оберемо за десяцького Мотрю, – прикинув слівце один жартівливий чоловік.–
Не можна, вона повибиває всім бабам очі, – гукнули чоловіки, сміючись.
Глибокий знавець селянського життя і побуту, селянської психології І. Нечуй-Левицький розумів, що про народ треба писати без будь-яких при-крас. У центрі повісті – повсякденний плин життя селянської сім'ї, в якому на перший план висуваються побутові сварки, спричинені відсутністю пра-гнення зрозуміти один одного. Жанрова специфіка твору полягає у тому, що цей повсякденний плин життя родини Кайдашів розгортається в найріз-номанітніших побутових виявах, які часто окреслюються в гумористичному плані. Гумор письменника сягає корінням у народний грунт і міцну націо-нальну літературну традицію. Природжений гумор Нечуй-Левицький вва-жав невід'ємним елементом національної психіки, що “затаївся в усіх зви-вах розуму і фантазії щирого уіфаїнця і є глибоко своєрідним”. Контрасти створеного народом величного епосу і дріб'язкової хатньої війни надають повісті особливого іронічного забарвлення (“Не чорна хмара з-за синього моря виступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину”).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім'я” як невичерпне джерело українознавства

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок