Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Марко Вовчок (1833—1907)

Марко Вовчок (1833—1907)

Назва:
Марко Вовчок (1833—1907)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,22 KB
Завантажень:
97
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Марко Вовчок (1833—1907)


Марко Вовчок — видатна українська письменниця другої половини XIX ст., що продовжила й розвивала традиції Тараса Шевченка в українській літературі.
Народилася Марія Олександрівна Вілінська 22 грудня 1833 року в селі Єкатеринівка на Орловщині в родині дрібного поміщика. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. Марія Олександрівна протягом життя активно спілкувалася з багатьма відомими діячами української та світової культури, науки, освіти, суспільного руху, брала участь у демократичному жіночому русі в Росії, у конспіративній політично-пропагандистській роботі антисамодержавного характеру. У салоні її тітки К. Мордовіної в Орлі збиралися відомі письменники, діячі культури. Там Марія Олександрівна познайомилась з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, який відбував заслання в Орлі за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві. У 1851 році Марія Вілінська стає його дружиною та виїжджає на Україну. Проживаючи в Чернігові, Києві, Немирові, Марія Олександрівна досконало вивчила життя, культуру, мову українського народу. У селі Куренівці, де жили Марковичі протягом року, майбутня письменниця почала збирати матеріал для українського словника, над яким працювала до кінця свого життя.
Перебуваючи в різних місцевостях України, Марія Олександрівна скрізь бачила тяжке життя кріпаків, жахливу експлуатацію, свавілля поміщиків. Враження від побаченого знайшли втілення в антикріпосницьких оповіданнях. Написані протягом 1856—1857 років дванадцять оповідань Марія Олександрівна надсилає в Петербург П. Кулішу для друку, підписавши їх псевдонімом Марко Вовчок.
У 1859—1867 роках у Німеччині, Швейцарії, Італії, Франції Марко Вовчок зустрічається з Д. Менделєєвим, О. Бородіним,
І. Сєченовим, І. Тургенєвим, О. Герценом, Л. Толстим, Жулем Верном. За кордоном письменниця закінчує оповідання «Ледащиця», «Пройдисвіт», пише «Два сини». Цей період характерний тим, що Марко Вовчок як український прозаїк розробляє жанри психологічної повісті («Три долі»), історичної повісті та оповідання («Кармелюк», «Невільничка», «Маруся»), створює жанр со-ціально-побутової казки («Дев’ять братів і десята сестра Галя»).
Письменниця пише також повісті та романи російською мовою. Оповідання і казки, написані французькою мовою, Марко Вовчок друкує в паризькому «Журналі виховання і розваг», робить переклади творів з французької, англійської, німецької, поль-ської літератур, зокрема вона переклала чотирнадцять романів Жуля Верна. Повернувшись у Росію, Марко Вовчок редагує журнал «Переводы лучших иностранных писателей», друкує свої переклади: «Людина, що сміється» В. Гюго, «Історія одного селянина» Ермана-Шатріна, казки Андерсена. А твори Жуля Верна й і в наш час друкуються за перекладами Марка Вовчка.
Жила письменниця в різних містах та селах України, у Саратові, у Нальчику, де й померла 10 серпня 1907 року. У будинку, де жила та померла українська письменниця, відкрито літературно-меморіальний музей.
Творчість Марка Вовчка розгорнулась напередодні реформи 1861 року. У грудні 1857 року П. Куліш видав її книгу під назвою «Народні оповідання». Згодом І. Тургенєв переклав ці твори на російську мову, і вони вийшли окремим виданням під назвою «Украинские народные рассказы». Сила оповідань Марка Вовчка в мистецькому розкритті характерів героїв, у яскравих правдивих картинах, що були ніби вихоплені письменницею з самих глибин народного життя, у відтворенні ненависті селянства до кріпосницької системи. Одним з найяскравіших антикріпосницьких творів письменниці є оповідання «Козачка», в якому змальована трагічна доля вільної дівчини, що зважилася стати дружиною кріпака. З не меншою силою проникнення у світ глибоко трагічних переживань створила письменниця образ дівчини-кріпачки в оповіданні «Одарка», нестерпне становище всього покріпаченого селянства уособлено в тяжкій долі матері-кріпачки в оповіданні «Горпина». У «Народних оповіданнях» письменниця уславила представників народу, показала їх цільні характери, здорову мораль, вірність у коханні та дружбі, невгасиме прагнення до волі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Марко Вовчок (1833—1907)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок