Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Еміграційна література: ключ до розуміння

Еміграційна література: ключ до розуміння

Назва:
Еміграційна література: ключ до розуміння
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,45 KB
Завантажень:
248
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Еміграційна література: ключ до розуміння


Українська еміграційна література все міцніше утверджує себе як повноцінна складова загальноукраїнського літературного процесу. Серед імен, введених до шкільної програми з літератури зустрічаємо В.Барку, Є.Маланюка, У.Самчука, Т.Осьмачки, І.Багряного, інших авторів. Оглядово пропонується розглянути діяльність МУРу, Об’єднання українських письменників “Слово”, Нью-йоркської групи.
Однак цікаво й захоплююче викласти учням великий масив інформації за короткий час оглядової лекції надзвичайно складно. Потрібна копітка підготовча робота, виконання випереджуючих завдань, підготовка невеликих повідомлень, рефератів, озвучення яких урізноманітнить навчальний процес. Допомогти може й цікава проблема, яка стане системоутворюючою ланкою роботи над виучуваним матеріалом. Стосовно оглядових тем про діяльність угрупувань письменників-емігрантів, це може бути розгляд психологічних домінант їх світосприймання й світобачення, проявів певних стереотипів у поглядах на дійсність, сутність мистецтва й роль письменника-українця, що простежуються на протязі чи не всього існування української еміграційної літератури і справили значний вплив на творчий процес.
Розкриття психологічного підґрунтя письменницької творчості є досить перспективним і з огляду на проблему осягнення школярами мистецького твору.
Так, поезія представників “празької школи” стане більш зрозумілою, якщо зважити, що “домінуючою спонукою” її творення був психологічний комплекс “втраченої батьківщини”.
Ю.Шевельов стверджував, що спільним у рисах світогляду, ідеології “пражан” була віра в існування окремішної української “національної духовності”. Шукано цієї неповторної духовної традиції в історії, у фольклорі. В історії княжої доби – в Ольжича й Лятуринської, козачо-барокової – в Юрія Липи, в своєрідній панепохальній історіософії – в Маланюка. До цієї гердерівсько-романтичної, а почасти й гегелівської культурно-літературної ідеології додавалася, на неї нашаровувалася типова для міжвоєнної Європи вже політична ідеологія сильної, “невгнутої” людини, аристократа, державника, войовника, лицаря, архітектора недосяжно високих надщоденних веж, майстра двосічного меча. Усе це в’язалося з української дійсністю як протиставлення, як виклик, як заперечення сучасного в ім’я минулого і майбутнього. Але й образ минулого й майбутнього чималою мірою був виплодом волі й уяви, керованої волею” [13].
Пропонований матеріал можна використати як під час оглядової лекції, так і текстуального вивчення творчості того чи іншого автора.
Стан, у якому перебував поет-емігрант, Джойс називав “духовною еміграцією”. Можна бути духовним емігрантом і в рідній країні, з притаманним для цього стану почуттям самотності, відчуженості (“Яка нестерпна рідна чужина…” (В.Стус), але “духовна еміграція” для поета-емігранта означала, окрім того, ще й протидію “з одного боку – асимілятивним процесам, з іншого – відчуття своєї інакшості на рівні менталітету, втрати відчуття об’єктивності часово-просторових реальностей, труднощів пристосування до нового ландшафту, інтер’єру” [4].
Розглядаючи творчість поетів “празької школи” з точки зору відображення в ній феномену “духовної еміграції”, Н.Колесниченко-Братунь стверджує, що творчість для них була способом порятунку, своєрідної реабілітації за поразку визвольних змагань. “Стан “духовної еміграції” підсилив інтуїтивно-ірраціональне відчуття своєї сутності (звідси – неоромантизм світобачення). Емоційне наднапруження виразилось у поетичних сповідях… водночас перебування не тільки політичної, а й “духовної еміграції” надало заанґажованої забарвленості творчості. Комплекси служіння, вини, образи сприяли цьому” [4].
Ставлення Є.Маланюка до України Ю.Шерех означив як Кулішівський конфлікт, суть якого можна виразити Кулішевим “Шукаємо помацки десь іншої Вкраїни” з його послання “До рідного народу” (знову принагідно згадаймо Стусове “…а помремо на чужині, шукавши отчого порогу” чи “Ми на Вкраїні хворі Україною, ми на Вкраїні в пошуках її” (М.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Еміграційна література: ключ до розуміння

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок