Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ВОЛОДИМИРА ПІДПАЛОГО

ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ВОЛОДИМИРА ПІДПАЛОГО

Назва:
ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ВОЛОДИМИРА ПІДПАЛОГО
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,05 KB
Завантажень:
332
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
УДК 821. 161.2-1.09.
Третяченко А. В.
Придністровський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, м. Тирасполь ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ВОЛОДИМИРА ЩДПАЛОШ
У статті досліджується жанрова система та тематичне багатство творчості українського поета-шістдесятника Володимира Підпалого. Увагу акцентовано на аналізі найпродуктивніших жанрів літературного доробку письменника.
Ключові слова: поетична творчість, жанр, тематика, лірика, епос, елегія, сонет, поема, балада, новела.
Проблема літературних родів і жанрів уже понад два тисячоліття є предметом прискіпливої уваги дослідників. «Жанр - це історично сформований тип художнього твору, який синтезує характерні особливості змісту та форми певного виду творів, має відносно сталу композиційну будову, яка постійно розвивається та збагачується» [10, с. 251]. Серед сучасних українських дослідників до проблеми окреслення жанру зверталися А. Ткаченко, Ю. Ковалів, О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв, Ю. Клим'юк та ін.
Мета нашої статті - розкрити жанрове та тематичне багатство й розмаїття творчості поета-шістдесятника Володимира Підпалого, визначити особливості його поетичного стилю.
Характерна особливість творчості В. Підпалого - широта тематичного і жанрового діапазону. Увійшовши в українську літературу як поет-лірик, В. Підпалий опанував багато форм й різновидів ліричних творів. Широко репрезентовані в доробку митця найрізноманітніші ліричні модифікації: елегія («Ясна елегія», «Елегія про вічне»), сонет («Сонет дитинства», «Сонет знахідки»), сонетоїд («Сонетоїд»), станси («Станси»), притча («Елегія-притча»), пейзаж («Осіння ніч», «Квітневе»), етюд («Зимовий етюд»), присвята («Судженій»), експромт («Експромт»), пісня («Народна пісня»), спомин («На спомин»), романс («Романс»), серенада («Серенада-рондо»), реквієм («Калиновий реквієм»), медитація («Медитація»), епіграма («Микола Вінграновський»), віршована казка («Довільно написана казка донечці до сну»). Ліро-епічна спадщина письменника представлена поемами «Повернення в Кавраї»), поемою-іронією («Одна ніч подорожі з Генріхом Гейне по Західній Німеччині»), поемою-мініатюрою («Зорі»), переспівом («Слово про Ігорів полк »), баладами («Сині троянди»), думою («Дума про українську пісню»), віршованими оповіданнями («Оповідання про поетів стіл»). Талант Підпалого-прозаїка втілений у жанрах новели («Льонька», «В дорозі»), оповідання («Мати», «Цяцька»), автобіографії («Автобіографія»). Найбільший пласт літературного доробку поета представлений ліричними творами. Особливої віртуозності В. Підпалий досягає у жанрі елегії. Цей жанр Володимир Підпалий започаткував у збірці «В дорогу - за ластівками!» («Передосіння елегія»), а творчо розвинув й вдосконалив у збірці «Сині троянди».
Що для митця елегія ? Як зауважує поет Станіслав Тельнюк: «Елегія для Підпалого не просто визначення жанру, це психологічний стан. Стан чекання. Чекання змін, чекання нової незнайомої радості. І водночас прощання з тим, що було... Об'ємний, місткий і водночас з переважанням оптимізму зміст вкладав В. Підпалий у поняття «елегія» [9, с. 202]. А дослідниця Мирослава Домчук підкреслює: «Елегії - сутність Підпалого- поета» [3, с. 22].
У збірці «Сині троянди» вміщено тридцять вісім елегій, в яких поет звертається до мотивів і образів, характерних для всієї своєї творчості. Він порушує питання любові до матері, до Батьківщини, отчого краю («Елегія про вічне», «Елегія, написана дома»), розкриває філософські проблеми швидкоплинності життя, вічних духовних цінностей («Елегія про книгу», «Світла елегія»). В останніх творах виразно виявляються типологічні ознаки медитації - в них «домінують інтонації-роздуми, інтроверсії, крізь призму яких висвітлюються духовні категорії, фіксується потік свідомості» [5, с. 22]:
Мій день дійшов пори отої, що після неї йде на спад до осені до золотої і до зими у снігопад. [7; с. 90]
Як тонкий лірик, залюблений у красу української природи, найбільше своїх сумовито-сонцелюбних елегій Володимир Підпалий присвятив зображенню чудових картин буяння природи у різні пори року - квітучої весни («Весняна елегія, написана взимку»), гарячого літа («Червнева елегія»), золотої осені («Жовтнева елегія»), морозної зими («Холодна елегія»), а також степу («Степова елегія»), лугів, річок («Ясна елегія»), гір («Елегія, написана на заході сонця в горах»).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ВОЛОДИМИРА ПІДПАЛОГО

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок