Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Ознайомлення з життєписом Т.Г.Шевченка, виховання у дітей поваги до його спадщини.

Ознайомлення з життєписом Т.Г.Шевченка, виховання у дітей поваги до його спадщини.

Назва:
Ознайомлення з життєписом Т.Г.Шевченка, виховання у дітей поваги до його спадщини.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,99 KB
Завантажень:
520
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Урок
Ознайомлення з життєписом Т.Г.Шевченка, виховання у дітей поваги до його спадщини.


Мета: Ознайомити з життєписом великого сина українського народу — Т.Г.Шевченка. Виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишив поет. Вчити дітей наслідувати Т.Шевченка та вико-нувати його заповіти.
Святково прибраний клас: портрет Тараса Шевченка, рушники, фотови-ставка про .життя і творчість Кобзаря, виставка його творів, ілюстрації малюнків. Біля портрета розміщені слова, що є епіграфом усного журналу:
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим, тихим словом.
1 сторінка журналу: Дитячі роки Тараса Шевченка.
Звучить пісня Т.Шевченка "Думи мої".
Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ста-вить на столик біля портрета Т.Г.Шевченка. До неї підходить хлопчик.
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?
Мати: Так, мій синочку, правда.
Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає "Колискову".
Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?
Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і го-рить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик: Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка та-кої людини світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати: Старайся, мій хлопчику (гладить його по голові).
Мати виходить, хлопчик сідає на стільчик поряд з учнями.
Ведуча: 9 березня 1814 року в с.Моринцях на Київщині в сім'ї селяни-на-кріпака народився Т.Шевченко. Хлопчик ріс мовчазний, зав-жди чомусь замислений. Ніколи не тримався хати, а все тинявся десь по бур'янах, за що його прозвали в сім і "малим приблу-дою".
Ведучий: Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка в "науку". Дивна це була наука. П'яниця-дяк навчав дітей по церковних книгах. За найменшу провину карав своїх учнів різками. Будучи уже відомим поетом, Т. Шевченко згадував ту школу, куди при-вела його кріпацька доля.
Учень: Ти взяла мене маленького за руку
І хлопця в школу одвела
До п'яного дяка в науку.
Учися, серденько, колись
З нас будуть люди, — ти казала.
Ведуча: Та недовго тривала Тарасова "наука". Несподіване горе ви-пало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею померла мати.
Учень: Там матір добрую мою
Ще молодую — у могилу
Нужда та праця положила.
Ведучий: Незадовго після смерті матері в 1825 р. помер і батько.
Смерть батька приголомшила малого Тараса.
Учень: Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були та голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині! ...
А ми Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. Я до школи —
Носити воду школярам.
Ведуча: Тарас наймитує в школі, а потім наймається пасти громадсь-ку череду. Мине 20 років, і він з болем буде згадувати своє ди-тинство у вірші "Мені тринадцятий минало".
Хтось з дорослих читає вірш "Мені тринадцятий минало". Інсценізація вірша "Мені тринадцятий минало".
Оксана: Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От ви-ростеш і будеш малярем. Еге ж?
Тарас: Еге ж, малярем.
Оксана: І ти розмалюєш нашу хату.
Тарас: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо. Я буду-таки малярем.
Оксана: Авжеж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий — вони ж питочки хочуть!
Вчитель: Не дивлячись на те, що народився поет в бідній кріпацькій сім'ї і дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком.
2 сторінка журналу: Т.Г.Шевченко — художник.
Ведучий: Тарас наймитує, у вільний від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Ознайомлення з життєписом Т.Г.Шевченка, виховання у дітей поваги до його спадщини.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок