Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Соціально історична о бумо еленість виникнення «жіночого питання» в українській літературі XIX століття

Соціально історична о бумо еленість виникнення «жіночого питання» в українській літературі XIX століття

Назва:
Соціально історична о бумо еленість виникнення «жіночого питання» в українській літературі XIX століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,31 KB
Завантажень:
410
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
УДК 821.161.21/9.09« 18 »
В.М.Супрун
Со ціальноісторична о бумо еленість виникнення «жіночого питання» в українській літературі XIX століття
У статті зроблено спробу розглянути соціальноісторичні фактори виникнення «жіночого питання» в УкраїніXIX століття і його втілення у красному письменстві цього періоду.
Ключові слова: емансипація, жіночі образи, художня література.
Проблема жіночої емансипації, або, як її традиційно називали у XIX столітті, «жіноче питання» [1], належить до тих глобальних питань, які визначають життя не лише окремих особистостей, але й соціуму в цілому. Суть проблеми полягає у повній чи частковій дискримінації жінки в усіх сферах суспільного життя. Ставлення до жінки як до неповноцінної людської істоти, яка не здатна розв'язувати власні проблеми, сформувалося ще на початку сучасної цивілізації. Потім уявлення про так би мовити другорядність слабкої статі увійшли до національної релігії й були зафіксовані у законодавчих кодексах. Патріархальне суспільство визначається привілейованим становищем чоловіків. Вони керують розвитком суспільства і його окремих інститутів, у тому числі й сім'ї, а жінки мають контакти з усіма сферами життя лише через посередництво чоловіків. У родині функція жінки зводиться до ролі зразкової матері й дружини, яка повинна обслуговувати чоловіка. Це її призначення і сенс існування, а все, що знаходиться поза межами сім'ї, не входить у її компетенцію.
Таким чином, особистісний статус жінки у патріархальному суспільстві залежав не від неї, а від того, чи мала вона чоловіка, і від його соціального становища. З дитинства майбутнє життя жінки визначав батько, а після заміжжя чоловік, без дозволу якого вона не мала права на соціальні свободи. Жінки були позбавлені освіти і відповідно здобуття спеціальності, оскільки головне їх призначення стати дружиною та матір'ю, знайти чоловіка, який буде утримувати й оберігати від життєвих труднощів. Якщо жінка працювала, це означало, що в неї немає чоловіка, що її життя склалося неправильно. У маскулінному суспільстві їй співчували і зневажали одночасно.
Як проблема «жіноче питання» почало усвідомлюватись громадськістю лише у середині XIX століття. Це було пов'язано з розвитком економіки і поступової демократизації суспільства, формуванням уявлень про права людини [3]. Провідні діячі культури і літератури зокрема (у вітчизняному письменстві маємо на увазі передовсім Т.Шевченка, Марка Вовчка, пізніше І. Франка, Лесю Українку, О.Кобилянську та ін.) задумуються над тим, що свобода вибору цінність не лише для чоловіків, а й для жінок, що жінка не мусить жити лише інстинктами, вона повинна мати можливість розвивати свою особистість, задовольняти власні духовні потреби, вийшовши зі стану соціальної маргінально сті. Руйнуються усталені канони, за якими чоловік є носієм раціо, а жінка емоційною начала. Проте суспільство XIX століття здебільшого патріархальне, у ньому все вирішують чоловіки. Поступово з розвитком соціуму виникає правомірне питання про роль і місце жінки в новому світі. Постає необхідність розвінчання фальшивих цінностей, за якими суспільство сприймає дискримінацію жінки як норму. Тому прогресивні громадські діячі і були покликані загострити увагу соціуму на захисті прав та інтересів жінок.
Звідси виникає нагальна потреба дослідити соціальну роль жінки у діахронному вимірі. Частково цієї проблеми торкалися у своїх працях сучасні науковці О.Пода, О.Кісь, М.Кашуба, О.Забужко, В.Сукатова, Ж.Марченко, І.Волкова та ін., але від стеження еволюції «жіночого питання» у ХЕХ столітті залишається terra incognita вітчизняного літературознавства. Наближення до розуміння означених процесів становить мету нашої розвідки.
Творення жіночих образів у літературі має давню традицію. Жінку оспівували поети доби бароко («Селянки» С.Симоніда), співчували її долі в літературі сентименталізму («Маруся» Г.КвіткиОсиов'яненка), у коханої шукали співчуття і розуміння романтичні герої («Причинна» Т.Шевченка). Але в реалістичній літературі XIX століття жінка, її почуття і вчинки постають у тісному зв'язку з проблемами часу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Соціально історична о бумо еленість виникнення «жіночого питання» в українській літературі XIX століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок