Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> реферат на тему: Письменники рідного краю (Дмитро Павличко)

Загрузка...

Письменники рідного краю (Дмитро Павличко) / сторінка 3

Назва:
Письменники рідного краю (Дмитро Павличко)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,99 KB
Завантажень:
50
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Того ж року його творчість була високо оцінена на III з’їзді письменників України.
Наступні збірки (“Моя земля”, 1955; “Чорна нитка”, 1958р. разом із розвитком мотивів, які вже прозвучали, приносять і нові, дещо несподівані для суворо інтонованої музи Д. Павличка, а водночас такі природні. Коли в “Любові й ненависті подих інтимних почувань ледь зазначився, перейшовши окремими віршами тихо, як вечірня казка, то вже в “Моїй землі” стужавів смерековим духом і почав витворювати свою власну поетичну плоть.
На зламі десятиліть провідною для Д. Павличка стає громадянсько-публіцистична лірика, звернена до головних політичних явищ доби, проблем миру, інших народів і країн.
Подібні інтонації переважають у книгах “Бистрина” (1959). “Днина” (1960, відзначена у 1961 р. Республіканською премією імені Миколи Островського), “На чатах” (1961). Шукаючи в буттєвих піднебесся, поетичне слово Д.Павличка насправді тяжіє до реальності, соціальної конкретності.
Творчою радістю роботи з живим матеріалом забарвлені картини з життя революційної Куби, зібрані в книзі “Пальмова віть” (1960).
Особливий смак до відточеної думки відчувається в циклі “Салям алейкум” (1961). В поетиці Д. Павличка закріплюються інтонації та форми, притаманні поетичній східній традиції, зовнішня врівноваженість яких таїть вибухову афористичну суть (Кров одмиває вимушену зраду,// Невимушена зрада — пляма вічна”; “Щасливий той, хто бачив мрію// Але не доторкнувсь її”). Сувора зосередженість злютовує вірші, присвячені боротьбі за мир, настроєні на тривожні звуки, що перекочуються меридіанами планети, “Жест Нерона” (1962). Задана самою назвою, а далі й віршем, історична ремінісценція говорить про серйозність і трудність проблеми, що й виділяє лірику Д.Павличка з-поміж багатьох полегшених і бадьористих творів на тему миру: На світі більше куль, аніж сердець!// На світі більше міч, ніж томиків поезій!!// На світі більше бомб, аніж будинків! -. Вихоплений з руху буднів, зловісний, не обірваний історією жест Нерона рішуче повертав поезію Д.Павличка зі звіданих висот декларацій (в ряді випадків художньо вдалих) до реальності.
Поет ніби перейшов за три моря, оком гуманіста окинув небокраї XX століття, висловив своє розуміння соціально-етичних ідеалів і заразом відчув потребу поглиблення багатьох істин, їх нового параметрування дійсністю. Багато що відходило в сферу ілюзій, соціальної романтики, натомість вигромаджувалися брили проблем, які вимагали осмислення. Тут коріння “Грано-слова” (1968), книги виняткової художньо-філософської сили, з багатьох точок зору етапної.
Для самого Д. Павличка “Граноглов” - вияв цілісної естетики, ґрунтованої на реалістичному образі, діалектичному розвитку думки від конкретного до загального.
Боротьба з ентропією духу, розгубленістю й безсиллям, епічний прорив до нового розуміння і парадоксів, розвінчання міфів і напівправд задля гуманізації наступу – ось що значить ця невичерпна тема, яка в одній фразі звучить так: “Людино – ти можеш!”. Близько сорока років творчого життя віддав їй Дмитро Павличко – поет, філософ, майстер.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему: Письменники рідного краю (Дмитро Павличко)

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок