Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> реферат на тему: Про питання "християнського атеїзму" Т.Г. Шевченка

Загрузка...

Про питання "християнського атеїзму" Т.Г. Шевченка / сторінка 3

Назва:
Про питання "християнського атеїзму" Т.Г. Шевченка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,57 KB
Завантажень:
151
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 

У "Якби ви знали паничі…" знаходимо подібне твердження:
Ні, ні нічого нема
Святого на землі.
Мені здається, що й
Самого тебе вже
Люди прокляли.
У "Царях" Шевченко, за його словами, "згоняє оскому" на царях, помазаниках божих, доводячи, що їх "праведне життя" не було безгрішне. Починає з Давида, який на кінець життя, грівся тілом молодої дівчини, потім веде мову про його сина Ахмона (Шевченко для рими називає його Амоном), який за біблійним текстом (Старий завіт) згвалтував свою сестру Фамар, а закінчує нашим князем Володимиром. Який на старості літ взяв собі за дружину (силою) Рогнеду, вбивши її батька:
Так отакії-то святії
Оті царі.
У своєму "Заповіті," Т.Шевченко, доходить краю. Він вимагає "крові ворожої", а інакше він зрікається Бога. Тут можна прослідкувати два аспекти: по-перше, Шевченко вимагає смерті ворогів, а християнська мораль передбачає всепрощення, по-друге, оцей своєрідний торг з Богом "як понесе з України …" отоді він піде молитися, все забувши і покинувши, а ні так до того часу він не знатиме Бога:
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отоді я
І лани, і горе -
Все покину і полину
До самого бога
Молитися… а до того
Я не знаю бога.
Це вірш-заклик, який Т.Г. Шевченко писав будучи хворим грипом у передчутті смерті у 1845 році, він залишав цей вірш, як звернення до своїх братів українців із закликами боротися і перемагати. Слід також зазначити, що для Шевченка Україна з її народом була вище Бога. Яскраво свідчить про це уривок з іншого вірша:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога
За неї душу погублю.
Заради України, заради її волі поет готовий продати свою душу і Богу і чорту. Йому не жаль ні себе, ні своєї душі для неньки-України.
Ці всі докори, чи краще закиди Богу - не можуть бути прийняті як свідчення "атеїзму" Шевченка, у тому значенні як його трактувала радянська критика. Скоріше таке ставлення до Бога було викликано, по-перше тим, що він бачив і пережив багато горя як свого так і чужого. По-друге більшість з його так званих "атеїстичних віршів" написанні саме в ранній період до заслання. Про свої важкі молоді роки Шевченко писав:
Не називаю її раєм
Тієї хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села…
…У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло…там неволя
Робота тяжкая. Ніколи
І помолитись, не дадуть.
(Якби ви знали паничі…)
А іноді така печаль
Оступить душу, аж заплачу.
А ще до того як побачу
Малого хлопчика в селі
Мов одірвалось од гіллі
Одно-однісіньке під тином
Сидить собі в старій ряднині.
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодість моя.
(І золотої і дорогої)
Після заслання бачимо переміну у Шевченка. Він пише багато творів на релігійну тему, яка в той час хвилювала його: "Марію", "Неофітів", "Во Іудеї во дні одні", "Подражаніє 11 псалму" та інші.
Останній період творчості Шевченка можна охарактеризувати його ж словами:
Не нарікаю я на бога,
Не нарікаю ні на кого
Я сам себе дурний дурю
Та ще й співаючи.
У "Неофітах" зустрічаємо:
Молітесь Богові одному
Молітесь правді на землі
А більше на землі нікому
Не поклонітесь. Все брехня
Попи й царі…
"Неофіти або першохристияни" - це поема, яка була написана у грудні 1857 року і присвячена Марко Вовчок. Тематично "Неофіти" пов'язані з історією Стародавнього Риму. З періодом кризи як духовних так і політичних засад існування держави, занепадала віра старих богів, а на її зміну з'явилось нове релігійне вчення християнство. В центрі поеми трагічний конфлікт Алкіда провісника святої правди і деспотичним кесарем та його прибічниками. Алкід почув слова святого апостола і покинувши багате життя пішов за ним. Потім він потрапляє до в'язниці у кайдани, де суд над ним буде чинити Нерон, до якого Шевченко звертається:
О Нероне!
Нероне лютий! Божий суд,
Правдивий, наглий, серед шляху
Тебе осудить. Припливуть
І прилетять зо всього світу
Святіє мученики. Діти
Святої волі. Круг одра
Круг смертного твого предстануть
В кайданах. І тебе… простять
Вони брати і християни.
Тут, як бачимо, Шевченко вже говорить про прощення деспоту. Собаці і людоїду. Духовний конфлікт закінчується смертю неофітів, відданих на розтерзання звірам.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему: Про питання "християнського атеїзму" Т.Г. Шевченка

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок