Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Політична діяльність українського Національно-Демократичного Об'єднання (1925-1939 рр.)

Політична діяльність українського Національно-Демократичного Об'єднання (1925-1939 рр.)

Назва:
Політична діяльність українського Національно-Демократичного Об'єднання (1925-1939 рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,46 KB
Завантажень:
66
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Політична діяльність українського Національно-Демократичного Об'єднання (1925-1939 рр.)


Проблемі утворення та початкового періоду діяльності УНДО (1925-1928 рр.) присвячено другий розділ дисертації. В ньому досліджується процес утворення УНДО, дається ретроспективний аналіз передумов та обставин, що призвели до необхідності діяльної консолідації національно-демократичних сил краю, а також аналізується політична платформа, на основі якої УНДО мало розпочати свою діяльність. Другий параграф розділу присвячено висвітленню початку організаційної та політичної діяльності УНДО у 1925-1928 роках.
Поразка української національно-демократичної революції, крах української державності і - як наслідок - приєднання Галичини до Польщі у березні 1923 р. викликали глибоку кризу в західноукраїнському національно-політичному русі.
Ситуація на Західній Україні розвивалася контроверсійно. На той час у краї сформувалося чотири політичних табори, а саме: національно-державницький, ліворадикальний, або комуністичний, москвофільський і угодовський (до Польщі). Найвпливовішим політичним табором, який користувався переважаючою підтримкою народних мас, був національно-державницький. У його складі сформувалися чотири ідейно-політичні напрямки. Це – національно-демократична течія, яка була провідною в українській політиці на Західній Україні, особливо в Галичині, представлена Українською народно-трудовою партією (УНТП), Закордонною групою УНТП (ЗГ УНТП). Другою за своїми впливами і значенням була народницько-соціалістична течія, яку представляла Українська Радикальна партія (УРП), Закордонна група УРП (ЗГ УРП), Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР). Окремою течією українського політичного руху була соціал-демократія, яку уособлювала Українська соціал-демократична партія (УСДП), а також волинська організація Соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). На цей час УСДП повністю перейшла на комуністичні позиції. У січні 1924 р. вона була заборонена польською владою. Малопомітною в політичному житті краю була консервативна течія. Її представляла Українська християнсько-суспільна партія (УХСП), від якої на той час залишився лише провід.
Єдиний досі національно-державницький табір розпався на окремі політичні партії, кожна з яких випрацювала свою концепцію причин поразки визвольних змагань і шляхів виходу з кризи. Найглибша організаційна і політична криза охопила УНТП, - провідну політичну партію краю.
В основі внутріпартійного протиборства було зіткнення різних політичних концепцій стосовно перспектив українського національно-політичного руху. Діметрально протилежні підходи спостерігались у ставленні до Польщі, радянської України, ролі державного еміграційного центру на чолі з Є.Петрушевичем. Концепція боротьби проти Польщі за державність західноукраїнських земель при підтримці радянської України суперечила автономістським планам керівництва УНТП в особі В.Бачинського.
Відмова від конфронтації з Польщею, пошук шляхів польсько-українського порозуміння крайового проводу УНТП не знайшли підтримки в партії і суспільстві. В кінці 1923 р. автономісти були змушені відійти від керівництва УНТП, а до проводу партії прийшли прихильники Є.Петрушевича.
Реалізація концепції боротьби за відродження української державності вимагала максимальної консолідації національних сил. Цю проблему нове керівництво УНТП прагнуло вирішити шляхом створення єдиного загальнонаціонального фронту з числа західноукраїнських політичних партій державницького табору. Однак в умовах загострення етнонаціональних і політичних протиріч, у які було втягнуто західноукраїнське суспільство, неодноразові спроби УНТП створити протягом 1923 - першої половини 1924 рр. національний фронт зазнали краху. Подальша еволюція суспільно-політичного життя краю пішла шляхом перегрупування сил. Консолідаційний процес відтоді реалізовувався у рамках окремих ідейно-політичних течій.
Посилення в керівництві трудовиків центристської групи на чолі з Д.Левицьким сприяло подоланню суперечностей між автономістською та радянофільською групами УНТП, консолідації широких національно-демократичних сил.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Політична діяльність українського Національно-Демократичного Об'єднання (1925-1939 рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок