Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> ТРАНСФОРМАЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ЕСТЕТИКИ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ-ВІСНИКІВЦІВ

ТРАНСФОРМАЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ЕСТЕТИКИ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ-ВІСНИКІВЦІВ

Назва:
ТРАНСФОРМАЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ЕСТЕТИКИ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ-ВІСНИКІВЦІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,35 KB
Завантажень:
199
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
УДК 821.161.3.
Баган О.Д.
Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка ТРАНСФОРМАЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ЕСТЕТИКИ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ-ВІСНИКІВЦІВ
У статті досліджується питання впливу естетики українських поетів-неокласиків (М.Зеров, М.Рильський, П.Филипович, М.Драй-Хмара) на лірику письменників-вісниківців (Є.Маланюк, Ю.Клен, О.Ольжич, О.Теліга, Л.Мосендз). Автор полемізує з окремими тезами літературознавців з еміграції - В.Державина, М.Ореста, І.Качуровського - про стильову однозначність неокласицизму (парнасизму) у поезії названих вісниківців. Об'рунтовується визначальність для віниківців романтичного (неоромантичного) світовідчуття й зорієнтованість на естетичну концепцію неоготики.
Ключові слова: неокласицизм, неокласики, неоромантизм, вісниківці, неоготика, традиціоналізм.
В українському літературознавстві якоюсь мірою вже усталилась думка про потужний неокласичний струмінь у поезії вісниківців (насамперед у творчості Є. Маланюка, О. Ольжича, О. Теліги, Л. Мосендза, Ю. Клена). Цю інтерпретаційну концепцію розвивали ще у післявоєнний період емі'раційні науковці Волдимир Державин [1], Михайло Орест [14] та Ігор Качуровський [3]. Вельми вдумливо і широко трактуючи неокласицизм як понадчасове і особливо значуще явище, ці дослідники пробували виробити стратегічну програму розвитку літератури в нових умовах, базовану на чітких засадах класицизму. Відтак у їхніх теоретичних працях виявилося намагання (на нашу думку, дещо штучне і малопродуктивне) поширити естетику неокласики на творчість письменників інших літературних течій, передусім вісниківців-неоромантиків і довести, що той чи інший автор "був чистим неокласиком". Визнаючи високу теоретичну і культурологічну вагу студій названих літературознавців, ми все ж вважаємо за потрібне уточнити і пояснити низку аспектів безсумнівного впливу київських неокласиків (М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара) на вісниківський неоромантизм.
Головна проблема взаємозв'язку між цими двома літературними течіями полягає в тому, що вісниківці як дещо молодше покоління світоглядно стрімко формувалися у міжвоєнну добу (1920-і рр.), коли в українське суспільство в Західній Україні й на еміграції прийшло різке заперечення засад лібералізму і соціалізму (відповідно філософського позитивізму-раціоналізму і матеріялізму), і натомість з'явилося захоплення (під впливом ідей Д. Донцова і його журналу "Літературно-науковий вісник") філософією ірраціоналізму та волюнтаризму, яка лежала в основах європейського консерватизму й націоналізму. Тобто увесь дискурс ідейно-естетичних зацікавлень вісниківців був суттєво інакшим, ніж у неокласиків, і це не могло не відбитися на їхній поетиці і художній тематиці. І саме цей момент, на наш погляд, не враховували В. Державин, М. Орест та І. Качуровський, будучи світоглядно налаштованими проти донцовського волюнтаризму і націоналізму.
Складність сприйняття і засвоєння поетики неокласицизму вісниківціями насамперед виявляється в тому, що вони за духом були революціонерами, прагнули кардинально перевернути псевдонаціональний малоросійсько- хуторянський світ в культурі та ідеології. Відтак вісниківська художня творчість домінантно була націлена на Здобування, Героїчний Чин, Лицарське Горіння, Містику, що ми лише в епізодах зустрічаємо в неокласиків. Вісниківці захоплено запозичили в неокласиків зачарованість традицією, їхню знамениту строгість і стриманість, високу культуру слова, художній інтелектуалізм,, вникливе відчуття світової культури. Але цього, за їхніми переконаннями, було замало для збурення нації, яку вони прагнули вирвати з трясовини культурно-історичного провансальства і надати їй форм державницької бронзи і динамізму "вічної готики" як субстанціальної категорії повновартісного національного утвердження в Історії.
Власне нерозуміння чи навмисне затемнення питання концептуальної естетичної доктрини вольового неоромантизму у вісниківців призводить до того, що їхню творчість частинами приписують то до неокласики, то до експресіонізму (естетика якого сутнісно є авнгардистською, тому й апріорі не могла бути субстанційною для традиціоналістів-вісниківців), то до катастрофізму etc.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: ТРАНСФОРМАЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ЕСТЕТИКИ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ-ВІСНИКІВЦІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок