Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> ПЕЙЗАЖ РАННЬОГО ТЮТЧЕВА: ПОШУК ГАРМОНІЇ МІЖ МАТЕРІЄЮ ТА ДУХОМ

ПЕЙЗАЖ РАННЬОГО ТЮТЧЕВА: ПОШУК ГАРМОНІЇ МІЖ МАТЕРІЄЮ ТА ДУХОМ

Назва:
ПЕЙЗАЖ РАННЬОГО ТЮТЧЕВА: ПОШУК ГАРМОНІЇ МІЖ МАТЕРІЄЮ ТА ДУХОМ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,91 KB
Завантажень:
421
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
УДК 821.161.2-1.09
ВЕлінськд І.Д.
ПЕЙЗАЖ РАННЬОГО ТЮТЧЕВА: ПОШУК ГАРМОНІЇ МІЖ МАТЕРІЄЮ ТА
ДУХОМ
У статті розглянуто специфіку художнього осягнення пейзажа у раннього Тютчева, спростовано «літературознавчу легенду» про «обожнення природи» поетом («пантеїзм») та проаналізовано формування в його творчості християнської концепції природи.
Ключові слова: природа, пейзаж, легенда, пантеїзм, поетичний світогляд.
«Пейзаж Тютчева - вертикальний, тема, що стоїть за ним - співвідношення неба і землі», - відзначив М. Гаспаров [1, 16]. Він - поет простору, який його цікавить «не стільки за горизонталлю, скільки за вертикаллю. Тютчев насолоджується красою й величчю природних «вистав», але його душа постійно рветься за межі земного буття, до неба, космосу», - вторить відомому дослідникові А. Азбукіна [1, 54]. І, хоча М. Гаспаров тут-таки вказав, що філософських інтерпретацій даної ситуації існує чимало, безперечно одне: у цих містких спостереженнях закарбувалася основна ситуація художнього пошуку поета - людина між Буттям та Небуттям, які, за виразом Ю. Лотмана виступають центральною опозицією тютчевської картини світу [7, 111]. Цю опозицію можна також окреслити як опозицію Неба та Землі, які в поетичному світі Тютчева символізують класичну дихотомію «духовного» і «матеріального», що в європейській свідомості базується на платонізмі й біблійно- християнській концепції.
Але в часи, коли жив Тютчев, у Росії, так само, як і на Заході, потроху, але чим далі, тим більш впевнено, утверджувалася інша концепція, визначена матеріалістичним монізмом і науково- позитивістським світоглядом: природа не храм, а майстерня, і людина в ній - працівник (слова Базарова, відомого героя Тургенєва). Специфіка світогляду Тютчева, який був глибоко незалежним від цих західних впливів, полягала в тому, що він ніколи не втрачав спіритуального куту зору на буття. Втім про характер його спіритуалізму, дійсно, можна сперечатися. Так, І. Альмі називає три основних первені міфотворчості Тютчева: античність (і як використання античної міфології, і як перетворення концепцій давньої «фізики» - вчень про матерію буття: вогонь, волога тощо), календарний фольклор та проголошена теоретиками німецького романтизму (Шеллінг, брати Шлегелі) теза про необхідність створення нової міфології, що стане ґрунтом мистецтва майбутнього [2, 51]. На противагу цій точці зору В. Погорельцєв визначає такі підґрунтя його поетичного світогляду, як християнський, пантеїстичний та атеїстичний [9, 139140].
Якщо ж говорити про ціннісні та світоглядні установки поета, то тут можна зустріти не лише різні, але й взаємовиключні точки зору. Наведемо для прикладу такі полярні полюси: 1) трактовка поета як людини, що «боліла серцем та тужила за себе й за нас внаслідок утраченого зв'язку з Небом», яка «повністю усвідомлювала, що немає для людини іншої опори, крім Євангелія» [8, 714, 717]; 2) «Суттєва особливість світогляду Тютчева - обожнення природи, пантеїзм»твердження І.Ковтунової [6, 67].
По суті, ці дві позиції діаметрально протилежні: або Тютчев благоговійно, крізь призму християнського вчення, розглядає Природу як Творіння Боже, «нижчий світ», який не має статусу іманентного буття, або ж для нього матеріальне буття в Природі - єдино можливе, і вона, самоцінна і самодостатня Природа, є єдиним предметом замилування та обожнення1. Це два абсолютно різні, діаметрально протилежні типи духовності.
До вищезазначеного додамо ще й те, що, по суті, на кожну характеристику поезії Тютчева (як і його філософських поглядів) можна знайти протилежну точку зору. Так, якщо І. Філевський характеризує Тютчева як «незаперечно релігійну людину, яка щиро вірить», а майже кожна сторінка його віршів насичена «глибоким релігійним духом» [11, 1], то Б. Іванюк пише про традиційний у творчості поета мотив богозалишеності людини, яку може подолати лише «пантеїстичне розсіяння» [5, 90]. В. Погорельцєв стверджує, що пантеїзм був чи не наймогутнішим філософським підґрунтям лірики Тютчева [9, 140], а В. Зеньковський говорить: «що пантеїзму зовсім немає у Тютчева - це безсумнівно» [4, 742].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: ПЕЙЗАЖ РАННЬОГО ТЮТЧЕВА: ПОШУК ГАРМОНІЇ МІЖ МАТЕРІЄЮ ТА ДУХОМ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок