Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> "ЕКЗОТИКА ВЕЛИКИХ КУЛЬТУР" У ПОЕЗІЇ ЮРІЯ КЛЕНА: СВОЄРІДНІСТЬ МОТИВУ КОНКІСТАДОРСТВА

"ЕКЗОТИКА ВЕЛИКИХ КУЛЬТУР" У ПОЕЗІЇ ЮРІЯ КЛЕНА: СВОЄРІДНІСТЬ МОТИВУ КОНКІСТАДОРСТВА

Назва:
"ЕКЗОТИКА ВЕЛИКИХ КУЛЬТУР" У ПОЕЗІЇ ЮРІЯ КЛЕНА: СВОЄРІДНІСТЬ МОТИВУ КОНКІСТАДОРСТВА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,47 KB
Завантажень:
333
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
УДК 821.161.2
Сарапин B.B.
Полтавський університет споживчої кооперації України
"ЕКЗОТИКА ВЕЛИКИХ КУЛЬТУР" У ПОЕЗІЇ ЮРІЯ КЛЕНА: СВОЄРІДНІСТЬ МОТИВУ КОНКІСТАДОРСТВА
У статті йдеться про специфику поетичного діалогу зі світовою культурою, репрезентовану Юрієм Кленом у збірці "Каравели". Зауважено, що мотив конкістадорства актуалізує неокласичний принцип "роботи з культурою" на прикладі книжних образів конкістадорів, Кортеса, вікінгів, Жанни д'Арк, Антонія, Юлія Цезаря, Клеопатри, Лота, Івана Предтечі.
Ключові слова: неокласицизм, мотив, образ, рецепція, стилізація, ліричний герой, циклізація.
Культурологічна проблематика як складова стильової парадигми неокласичної творчості Юрія Клена неодноразово опинялася в центрі наукової й публіцистичної обсервації вітчизняних і зарубіжних дослідників. На особливу увагу заслуговують розвідки діаспорних учених Н.Ґеркен-Русової [3], І.Качуровського [5], Ю.Лавріненка, В.Державина, М.Неврлого, О.Филиповича, а також вітчизняних літературознавців Ю.Коваліва [7], М.Богач [1], Г.Райбедюк і О.Томчука [10], В.Чобанюк [12, с. 142-146], О.Бухарової [12, с.54-62]. Компаративний аналіз своєрідності образу шляху конкістадорів як варіанту архетипу дороги в поезії М.Гумільова і Юрія Клена здійснений О.Мациборською [12, с.291-298]. Проте мотив конкістадорства як форми освоєння класичних (у значенні - взірцевих) тем світової культури, як рецепції книжних образів, близьких до зерівських "культуртрегерів", сьогодні ще не був об'єктом спеціального студіювання. У з'ясуванні специфіки неокласичної "роботи з культурою", репрезентованої у збірці Юрія Клена "Каравели", головно в її розділі "У слід конкістадорам", і полягає мета статті.
Поет сформувався у середовищі, де культура розглядалася як друга (а часом - як і перша) реальність. Розмикання неокласичної образності у світ універсальних духовних начал укладалося у систему "європеїзму" М.Зерова. "Екзотика великих культур" (Ю.Лавріненко), що виявлялася у залученні до поетичних творів історичних, міфологічних, літературних паралелей, рецепції книжних мотивів і в стильових наслідуваннях класичних взірців. Неокласики почувалися не стільки творцями, скільки суб' єктами культури, відтак художнє о смислення культурного феномена певної епохи у їх віршах переростало у "вживання" у хронотоп, більше того, кожен із них, і М.Зеров зокрема, за зауваженням Л.Таран, "переживав як реальні життя митців різних часів ..." [11, с.111].
Відомо, що поважний літературознавчий і перекладацький досвід, а також індивідуальні читацькі уподобання лягли в основу книжності неокласичної поезії. Тому "Самоозначення" М.Зерова - "Я знаю: ми тугі бібліофаги, а мудрість наша - шафа книжкова" - сьогодні видається констатацією долучення київських ерудитів до потужної світової традиції. Відтак у "Каравелах" Юрій Клен цілком закономірно зіставляє власну концепцію буття з історичною й культурною пам'яттю людства. Духовна еволюція його ліричного героя пов'язана з його існуванням у двох світах - реальному, даному безпосередньо у відчутті, і книжному, витвореному із читацького враження. Він не стільки пізнає дійсність через літературу, скільки вписує власне життя у знакову систему універсальних духовних кодів, переживає літературну колізію.
Свідому книжну спрямованість засвідчує назва розділу збірки, який чи не найбільше ілюструє культурологічну спрямованість автора, - "У слід конкістадорам". Образ конкістадора, актуалізований у літературі початку XX століття (Ж.Ередіа, М.Гумільов, І.Франко, М.Рильський, Є.Плужник, Ю.Яновський), крім традиційного означення романтичних і екзотичних пошуків, у поезії Юрія Клена символізує передусім радість процесу відкриття, називання, освоєння. З цієї точки зору письменники оригінального художнього бачення постають в уяві ліричного героя "Каравел" як першопрохідці (мотиву, образу, сюжету, ритміки, строфіки). Якщо, приміром, М.Гумільов передає емоційний стан свого героя-мандрівника, описує "шлях конкістадорів", то поетичні рефлексії, візії й оповіді Юрія Клена спрямовані "у слід" чужим естетичним відкриттям.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: "ЕКЗОТИКА ВЕЛИКИХ КУЛЬТУР" У ПОЕЗІЇ ЮРІЯ КЛЕНА: СВОЄРІДНІСТЬ МОТИВУ КОНКІСТАДОРСТВА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок