Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Леонід Глібов (1827—1893)

Леонід Глібов (1827—1893)

Назва:
Леонід Глібов (1827—1893)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,85 KB
Завантажень:
351
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Леонід Глібов (1827—1893)


Леонід Іванович Глібов — видатний український письменник другої половини XIX ст. Його перу належать п’єси, казки, оповідання, ліричні поезії, байки. І. Франко високо оцінив байкарську спадщину митця, підкресливши, що вона є «головним титулом заслуги» Франко Іван. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. — Львів, 1910. — С. 196. цього письменника.
Народився 5 березня 1827 року у с. Веселий Поділ Хорольського повіту (тепер Семенівський р-н) на Полтавщині в сім’ї управителя маєтків поміщиків Родзянків. Початкову освіту він здобув дома під керівництвом матері, яка була культурною та освіченою
жінкою. У 1840 році Леоніда віддають у перший клас Полтавської гімназії, одним з учителів якої в той час був український поет і байкар Л. Боровиковський. У п’ятнадцять років Глібов пише свій перший вірш «Сон» (російською мовою), навіяний тугою за батьківською домівкою. А 1847 року юний поет видає збірку своїх поетичних спроб під назвою «Стихотворения Леонида Глебова».
Гімназію Леонідові закінчити не пощастило: у випускному класі він тяжко захворів. Одужавши, живе у батька. Саме тоді вперше до його рук потрапив «Кобзар» Т. Шевченка. Під впливом поезій основоположника нової української літератури сам почав писати українською мовою. Підготувавшись самостійно, Глібов у 1849 році вступив до «Ніжинського ліцею вищих наук князя Гизбородька». Тут продовжує літературну творчість, пише байки й друкує їх у газеті «Черниговские губернские ведомости».
По закінченні ліцею Л. Глібов деякий час не міг одержати атестата, бо вважався людиною політично неблагонадійною за свої антикріпосницькі настрої та письменницьку діяльність. Одержавши атестат у 1856 році, працює викладачем історії та географії в повітовому дворянському училищі в містечку Чорний Острів на Поділлі, згодом був переведений до Чернігівської гімназії.
Глібов належав до передових педагогів свого часу. Свої уроки він насичував цікавим життєвим матеріалом, нерідко зачитував у класі окремі статті, які готував для газети «Черниговский листок». Учні глибоко поважали свого вчителя і зберегли про нього добру згадку на все життя. У своїх спогадах О. П. Косач-Кри-венюк (сестра Лесі Українки) писала про свого батька, у минулому — учня Глібова: «В Чернігівській гімназії батьковим учителем… був Леонід Глібов, і батько завжди дуже тепло, з великою симпатією і пошаною згадував його, дуже любив його байки, силу їх знав напам’ять і гарно декламував нам» Кривенюк О. П. З моїх споминів (про Лесю Українку), Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, № 627, арк. 4..
У Чернігові Л. Глібов зближується з прогресивними колами інтелігенції, що об’єднувалась у так звані громади, які проводили переважно культурно-освітянську роботу: видавали підручники та книжки українською мовою для народу, організовували недільні школи. Примкнувши до громади, Глібов бере активну участь в її роботі, йому пощастило добитися дозволу на видання газети «Черниговский листок». Газета виходила російською мовою, але в ній друкувалися твори й українською мовою. У кінці 1863 року Глібова звинувачують в антиурядовій пропаганді, забороняють видавати газету та звільняють з роботи, висилають з Чернігова. У цьому ж році в Києві виходить його збірка «Байки». Нерозповсюджений тираж «Байок» Глібова згодом було знищено. Для письменника почалися довгі місяці й роки безробіття під адміністративними наглядом, злигодні, хвороби, домашні нещастя. Тільки наприкінці 1867 року чернігівське земство призначило його на посаду завідувача друкарнею, де він і працював до кінця життя. У 1872 році в Чернігові виходить друге видання «Байок», куди ввійшло п’ятдесят творів (повторене в Києві 1882 року). Усі наступні спроби видань чи перевидань байок за життя письменника наштовхувалися на цензурні заборони.
Як байкар і лірик Глібов дедалі ставав відомішим. З 1890 року в нього налагоджуються контакти з львівськими журналами «Зоря» та «Дзвінок».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Леонід Глібов (1827—1893)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок