Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> ІГРОВА СТИХІЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ДИСКУРСУ (ЗА П'ЄСОЮ Я. ВЕРЕЩАКА «МІСТЕР СКОВОРОДА»)

ІГРОВА СТИХІЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ДИСКУРСУ (ЗА П'ЄСОЮ Я. ВЕРЕЩАКА «МІСТЕР СКОВОРОДА»)

Назва:
ІГРОВА СТИХІЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ДИСКУРСУ (ЗА П'ЄСОЮ Я. ВЕРЕЩАКА «МІСТЕР СКОВОРОДА»)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,60 KB
Завантажень:
163
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
УДК 821.161.2-25.09
Бондар Людмила Олександрівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського.
ІГРОВА СТИХІЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ДИСКУРСУ
(ЗА П'ЄСОЮ Я. ВЕРЕЩАКА «МІСТЕР СКОВОРОДА»)
У статті розглянуто особливості побудови сюжету твору крізь ігрову стихію як втілення авторської концепції тотальності гри, що суголосно ідеї ілюзії метафізичного життя та істинності духовного начала.
The article is examined the features of construction of plot of work through a playing element. It is proved that it is embodiment of author's conception of totality of game which is connected with the idea of illusion of metaphysical life and truth of the spiritual beginning.Ідеї та художні твори Григорія Сковороди ставали об'єктом не лише науково-критичної рецепції, до життя та творчості видатного філософа й письменника також зверталися вітчизняні поети і письменники, зокрема: Іван Драч («Молитви сліз Григорія Варсави Сковороди», «Сердечна печера Григорія Варсави Сковороди»), Дмитро Павличко («Сковорода»), Пантелемон Куліш «Грицько Сковорода», Федір Малицький «Мудрець із Чорнух», Павло Тичина «Сковорода», В. Бондар «Сковорода у Бабаях». До творчості народного мудреця також апелювали І. Котляревський, Є. Гребінка, Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко, Б. Олійник, М. Вінграновський, А. Малишко, М. Рильський, О. Юрченко, В. Шевчук, П. Ляшенко, В. Моляко, І. Пільгук та інші. Художнє осмислення та інтерпретація життєпису Г. Сковороди знайшли свій вихід і в сучасній вітчизняній драматургії. Оригінальне бачення творчості та життя Г. Сковороди подає Ярослав Верещак у «базарній містерії» «Містер Сковорода». П'єса вже має сценічне втілення. Прем'єра відбулася 6 червня у Переяславі-Хмельницькому на Київщині, в будинку культури при місцевому педагогічному університеті. До творення тексту «Містер Сковорода» та його постановки окрім Я. Верещака долучились О. Вратарьов (вірші) та Г. Татарченко (музика), що гарантувало успіх та подальше сценічне життя п'єси. Однак об'єктом дослідження статті є власне авторський текст містерії «Містер Сковорода» у контексті літературознавчої рецепції. Завданням аналізу драматичного тексту є з'ясування стилетворчої домінанти та визначення атрибутів інтерпретаційного поля образу Г. Сковороди у контексті сучасного ігрового літературного дискурсу.
Дія містерії відбувається у сакральному місці, але спаплюженому минулою суспільною епохою, радянською добою. Від початку тексту автор вказує на часову еклектику подальшої дії, відразу націлюючи реципієнта на необарокову стилістику тексту: «Осквернений храм: залишки старовинних фресок, золотавий шматок вівтаря, понівечене панікадило, чавунна брама. Центральна стіна в залізних риштуваннях. Осторонь сервірований довгий стіл, прикритий целофановою плівкою» (Авторський рукопис). На духовну сакральність у тексті вказує лише будівля (храм), але в контексті сучасності вона втрачає свою безпосередню функціональну призначеність - місця духовного очищення та зцілення. Через візуалізований образ фрески із зображенням Григорія Сковороди, на яку натрапляють реставратори храму, Я. Верещак демонструє за допомогою гри шлях дійових осіб від профанації життя до «внутрішньої людини» (за філософією Г. Сковороди). Образ фрески у тексті є прологом до подальшого розгортання дії.
Напівзруйнований храм стає місцем проведення кастінгу на найкращого Містера Сковороду, який повинен стати вітчизняним логотипом торгівельної марки. Відтак перед реципієнтом розгортається дійство, що чимось нагадує водночас і сучасні конкурси краси, і театральну репетицію, і, власне, саму виставу. Перемішування відкритого монтажу дії і конструювання тексту через прийом візуалізації, тобто програвання вистави, нагадує одну з репетицій біографізованої п'єси про подвижницьке життя Г. Сковороди. Процес творення «тут і зараз» надає драматичному твору відчуття тотальної театралізації буття, в якому не можливо провести межу між реальністю та грою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ІГРОВА СТИХІЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ДИСКУРСУ (ЗА П'ЄСОЮ Я. ВЕРЕЩАКА «МІСТЕР СКОВОРОДА»)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок