Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Виховне заняття "Подорож до країни мультиплікації" (3–5-ті класи)

Виховне заняття "Подорож до країни мультиплікації" (3–5-ті класи)

Назва:
Виховне заняття "Подорож до країни мультиплікації" (3–5-ті класи)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,43 KB
Завантажень:
221
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Виховне заняття
"Подорож до країни мультиплікації"
(3–5-ті класи)


Мета: привернути увагу дітей до вітчизняних мультфільмів; познайомити з історією мультиплікації; сформувати уявлення про механізм створення анімаційних фільмів; розвивати комунікативні здібності дітей у різних формах ігрової діяльності.
Обладнання: магнітофон і грамзаписи, картки для словникової роботи, кросворди та фломастери, модель стробоскопа, ілюстрації з мультиплікаційних фільмів для фронтальної роботи, пристосування для «простого кіно» для індивідуальної роботи, портрети К. Румянової, А. Хайта та Д. Черкаського.
Вихователь. Вітаю вас, любі друзі! Сьогодні ми з вами вирушаємо в подорож по казковій країні Мультиплікації.
Слово «мультиплікація» походить від латинського multiplikatio — множення, це особливий вид кінознімання, який використовує велику кількість малюнків (послідовних зображень).
Подивіться, будь ласка, на цей малюнок зі старовинної вази, яка була виготовлена в VI ст. до нашої ери. Як ви думаєте, що робить людина на цьому малюнку? (Відповіді дітей.)
Вірно, танцює, цей малюнок відображає фрагменти грецького танку, отже, відображає рухи? Як ми ще називаємо рухи? (Відповідь дітей, жести.)
У школі ми найчастіше робимо жест піднімання руки, якщо хочемо відповідати, вийти тощо. Давайте поекспериментуємо, спробуємо розбити цей жест на фрагменти. (Демонстрація вчителя, пропозиція дітям відтворити.)
Як ви думаєте, чи можна точно підрахувати, скільки фрагментів або послідовних рухів включає цей жест? (Діти підраховують, у кожного своя кількість.) Отже, точну кількість підрахувати важко.
Про те, як «оживити» намальовані фрагменти, здогадалися значно пізніше.
Легенди розповідають про те, що єгипетські художники малювали на стінах храму ряд зображень бога, розділених колонами храму. Коли правитель швидко їхав у своїй колісниці повз храм, він бачив швидку зміну послідовних зображень і йому здавалося, що бог ожив і вітає його помахом руки.
У середині XIX століття з’явився стробоскоп — іграшка, яка забавляла малих і дорослих — паперовий барабан, що обертався з прорізаними віконцями. Навпроти кожного віконця є зображення, одне із ряду послідовних. Коли барабан обертається, зображення швидко змінюється, і малюнок ніби оживає.
(Демонстрація моделі стробоскопа.)
Таке «оживлення» зображення з допомогою швидкої зміни послідовних малюнків називається анімацією.
(Показується таблиця з новим словом.)
Зараз ви всі спробуєте себе в ролі аніматорів і створите так зване «просте кіно». Це допоможе вам зрозуміти, що швидка зміна зображення окремих моментів руху сприймається людським оком як сам рух. Для цього експерименту достатньо двох аркушів паперу однакової величини. На кожному аркуші зроблений малюнок, частини якого розташовані на обох аркушах паперу однаково щодо їх площини, але малюнки відрізняються. На одному малюнку очі у дівчинки заплющені, на другому — відкриті. Перший аркуш намотано на олівець, аби надати йому форму згорненої трубочки. Обидва папірці склеєні. Коли олівець рухаємо вправо, верхній малюнок накриє нижній. Якщо олівець пересунути вліво, верхній аркуш знову загорнеться й відкриє нижній малюнок.
(Таких «кінострічок» можна зробити безліч.)
Практична робота з окремими картками (додаються)
Існує ще один спосіб створення анімаційного фільму. Можна намалювати в куточку кожної сторінки блокнота маленьку фігурку в послідовних позах руху. Потім пальцем руки відігнути відразу всі сторінки та відпускати поступово. Фрагменти швидко промайнуть перед вашими очима і зображення оживе. (Демонструється.)
Отже, спроби створити рух за допомогою зміни малюнків на багато років випереджають винахід кінематографа Люм’єром у 1895 році.
Поява кіноапарата дала можливість збільшити кількість окремих зображень, а також використовувати не тільки малюнки, а й об’ємні фігури: ляльки, пластилін, нитки тощо.
Для того щоб зняти мультфільм тривалістю 7–10 хвилин, потрібно виготовити 16–18 тис. малюнків. Така робота під силу лише великому колективу мультиплікаторів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Виховне заняття "Подорож до країни мультиплікації" (3–5-ті класи)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок