Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Сценарій вечора-реквієму

Сценарій вечора-реквієму

Назва:
Сценарій вечора-реквієму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,00 KB
Завантажень:
138
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Сценарій вечора-реквієму


(На екрані демонструється стрічка або слайди про Чорнобильську трагедію. Піднімається екран, на сцені стоять учні — ведучі.)
Ведучий. Увага! Увага! Увага! Розпочинаємо вечір-реквієм «Чорнобиль не має минулого часу».
Ведуча. Світе тихий, краю милий, моя Україно!
За що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась?
Чи ти діточок невинних звичаю не вчила?
Молилася...
(Лунає пісня «Молитва».)
Ведучий. 26 квітня 1986 року... Ця дата назавжди залишиться в пам'яті людства.
Ведуча. Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає по-лин?
Як тяжко, як .тужно моєму народу болить.
Ведучий. 26 квітня, 19 років тому о І годині ночі 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС несподівано розірвало нічну темряву велетенсь-ке полум'я. Наша країна вперше зустрілася з та-кою грізною силою, як ядерна енергія, що ни йшли я-піл контролю.
Ведуча. Жилось легковажно, жилось безбережно,
Та вибух дістав нас — пожежа!
Сади очманіло квітують, бентежно,
А в дзвонах вітрів ~ пожежа!
Ведучий. Із бідою невідворотною
Знов приходить Чорнобиля день,
Тільки б пам'ять не стала короткою,
Во розплата байдужих знайдо.
Ведуча. Пам'ять болем людським наповнена,
Час з тремтінням вперед іде,
Дзвонять чорні дзвони Чорнобиля,
Входять в душі, серця людей.
(Із запаленими в руках свічками з двох сторін ви-ходять дівчата в білих платтях і чорних шарфах.)
Ведучий. Свічка Поминальна1 і свічка Надії.
26 квітня полум'я їхнє в кожному нашому домі
зіллється в одне полум'я — Віри!
(Дівчата стають клином журавлів.)
Ведуча. Найпершим, у кого зупинилося на мить вибуху серце, був старший оператор Валерій Ходемчук.
За ним незабаром помер на посту його това-риш — Володимир Шашенок, який заступив тієї ночі на зміну. Його, обпаленого й опроміненого, винесли на руках пожежники й лікарі, і він устиг ще простогнати: «Там... Валера...» Утратив сві-домість. Більше вона до нього не повернулася. Тіло його вивезли із зони і поховали на першому сільсько-му кладовищі.
Валерія так і не знайшли. Четвертий блок став для нього і могилою, і пам'яттю...
Ведучий. Вертались в Україну журавлі,
Уже й перелетіли Чорне море,
Старого місця па старій землі
Поміж боліт уже шукають зором,
Аж Прип'ять, прип'ята надійно до землі, —
Урвалась дибки й ринула угору,
І вдарив грім, не з неба — із землі!
І першими упали журавлі,
В стовпах огню вони губили крила
І падали безкрилі...
(Під фортепіанний супровід усі співають пісню *На Чорнобиль журавлі летіли».)
Ведуча. У ту квітневу ніч начальником пожеж-ного караулу був лейтенант Володимир Правик. Він першим ступив назустріч атомній біді. Скупив за бар'єр, за межу можливого, ступив туди, де людська доля бере новий початок — безсмертя. Він, як ніхто інший у ту хвилину, розумів, що слід точно з'ясува-ти, що ж сталося.
Ведучий. У країно моя, що з тобою, скажи?
Я дивлюсь в твої очі, до болю сумні.
У гаю соловей дзвінко так не співа.
І в Дніпрі чом тече каламутна вода?
Ведуча. Україно моя, що з тобою, скажи?
Білим цвітом шумлять сиротливо сади.
Дощ кислотний марнить в полі квіти живі,
І зневірені люди молять Бога в душі.
Україно моя, що з тобою, скажи?
Ведучий. Хроніка того періоду була такою.
Через 180 секунд караул на чолі з Правиком уже був на місці виклику тривоги, поданої сигналіза-цією. Через 120 секунд Правик уже прийняв рішен-ня. Правильно оцінивши ситуацію, він направив свій загін на дах машинного залу. Уже була про-кладена магістральна лінія, яка вела на дах. А во-гонь усе лютував. Потрібно було з'ясувати всю си-туацію. У розвідку пішли лейтенанти Правик і Кібенок.
Ведуча. Побачивши мигаючі відблиски, біля яких вдувався 1 тік ОІтум, Правик зрозумів: графіт. Радіо-активний, розжарений. А полум'я розповзалося по-крівлею, жадібно поглинаючи метр за метром.
Бітум плавився і тік, наповнюючи повітря за-душливим смородом. Спека примусила відкинути респіратора, тут уже не потрібні були ніякі прила-ди, щоб виявити, якій радіації він піддається.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Сценарій вечора-реквієму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок