Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Українські вечорниці “Пісенне село”

Українські вечорниці “Пісенне село”

Назва:
Українські вечорниці “Пісенне село”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,65 KB
Завантажень:
492
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Сценарій
Українські вечорниці “Пісенне село”
(МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ)


ВЕЧОРНИЦІ
Святково прибрана світлиця. В кутку — макет сільської хати з солом'яною стріхою, пліт, лавочка, на якій сидить бабуся, виготовлені мальви, соняшники, на плоті висять глечики. Збоку — народознавчий куточок — виставка сорочок, рушників та іншого рукоділля.
До бабусі підходять двоє внуків — Андрійко та Інна.
Андрійко.
Отут у народнім куточку
бабусину бачу сорочку.
Сама ниточки вона пряла,
сама молодими руками
розшила її квіточками,
сама полотенця наткала,
Інна.
Скажіть всім, бабусю,
коли це було,
а скільки-то літ
з того часу пройшло.
Усі ми охоче це хочемо знати,
Хто і коли вас навчав вишивати?
(Бабуся бере в руки сорочку).
Давно це було. У кожному селі жили цікаві люди, які багато вміли робити своїми руками і навчали цього інших. І тільки наставав вечір — люди поспішали на посидень-ки. Там виконували різні роботи. Особливо часто це роби-ли восени, взимку. Такі сходи називали вечорницями. Бу-ла я ще дівчиною на таких вечорницях, там навчилася ви-шивати, вже минуло півстоліття цим сорочкам. Оце беру в руки і згадую собі молоді роки. Оці дві сорочки, чоло-вікова і моя, ми в них ішли до шлюбу. Я їх бережу. На вечорничках ми пряли, вишивали, лущили кукурудзу, дерли пір'я, веселились, співали.
До них підходять хлопчик і дівчинка з хлібом-короваєм на вишиваному рушнику.
Хлопчик.
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
любов'ю і миром,
Дівчинка.
Бабусі відкрита
хата наша біла,
щоб наша бабуся
літ багато жила.
Дарують хліб.
В центр виходять «дідусь» і «бабуся». Дідусь у капелюсі, киптарику, з довгою бородою та вусами. Бабуся — зав'язана, в киптарі га фартусі. Вони сідають на лавочці біля хати. Виходить дівчинка і хлопчик (ведучі).
Х л о п ч и к.
На околиці села,
як мовиться в казці,
жив веселий дід Хома
і баба Параска.
(«Дід» і «баба» вклоняються).
Дід учив всіх майструвати,
на сопілці грати.
Баба вчила вишивати
І пісні співати.
Ой було, давно було,
веселилось все село.
«Дідусь» і «бабуся» встають і співають пісеньку «Зеленеє жито»..., за-прошуючи до роботи.
Зеленеє жито, зелене,
хорошії гості у мене.
Зеленеє жито треба жати,
хорошії гості йдуть до хати.
Підходять діти до них. Діти сідають довкола, хто до кукурудзи, хто до пір'я, а кілька дівчаток — вишивати.
В е д у ч і.
Прибрана хатина,
усміхнені личка.
Всіх нас запросила
Хата-вечорничка.
Вдягли блузочки ми
гарненькі, спіднички,
разом готували -
свої вечорнички.
В хлопчиків новенькі
вишиті сорочки,
а в дівчаток файні
з квіточок віночки.
(Діти біля кукурудзи).
Вечорнички почалися,
до роботи взялись ми,
кукурудзо, стережися,
перелущим тебе ми.
Дівчатка. — Ой так, так!
Хлопчики. — Справді так! (біля пір'я)
Пір'я з решета тікає,
бо робота дружно йде.
Прикарпатські вечорнички
Ой, нема таких ніде.
Дівчатка. — Ой так, так!
Хлопчики. — Справді так! (біля вишиття).
Швидко голка вишиває Оці файні рушники, нитка голку доганяє, я ж співаю пісеньки.
Дівчатка. — Ой так, так!
Хлопчик й. — Справді так!
Двоє дівчаток виконують пісеньку «Рушничок» (танцюючи).
* * *
Рушничок, рушничок
Нині вишивала.
Червоненьку ниточку
На рушничок клала.
* * *
Ну, а я, ну, а я
їй помагала,
чорний колір, чорний колір
слідом прокладала.
* * *
Рушничок, рушничок
вишили обоє.
Ремесло, ремесло.
Показали своє
Діти.
Хвалить мама, хвалить тато оці мої рученята. Я сміюся, це не я, все це голочка моя.
Вишивала нам бабуся рушники.
А тепер і я навчуся залюбки.
Мамі вишию на блузі
геть усі квіточки оті, що в лузі, у росі.
* * *
Я вкраїночка мала,
з прикарпатського села.
Я співанки файні знаю
і охоче їх співаю.
* * *
(Пісня інсценівки «Ішло дівча лучками»).
* * *
Ішло дівча лучками.
лучками, лучками, лучками.
Несло фартух з грушками.
з грушками, з грушками, грушками.
* * *
Ой дівчино, чия ти,
чия ти, чия ти, чия ти?
Чи підеш ти гуляти,
гуляти, гуляти, гуляти?
* * *
Ой не скажу, чи я,
чи я, чия я, чия я, чия я.
Вийдеш ти, то вийду я.
* * *
Ой дівчино, куди йдеш,
куди йдеш, куди йдеш, куди йдеш?
Скажи правду, що несеш,
що несеш, що несеш, що несеш?
* * *
Несу грушки ще й ябка,
ще й ябка, ще й ябка, ще й ябка.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Українські вечорниці “Пісенне село”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок