Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Літературно-мистецьке свято за творчістю І. Франка «Тричі являлася мені любов»

Літературно-мистецьке свято за творчістю І. Франка «Тричі являлася мені любов»

Назва:
Літературно-мистецьке свято за творчістю І. Франка «Тричі являлася мені любов»
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,80 KB
Завантажень:
149
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Сценарій
Літературно-мистецьке свято за творчістю І. Франка «Тричі являлася мені любов»


Читець Тричі мені являлася любов
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання мрій уткана, із снов
Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарці вранці сіла
І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розцвілий свіжо чай....
Ведучий. «Значний вплив на моє життя, а значить, також на мою лі-тературу мали зносини мої з жіноцтвом. Ще в гімназії я закохався в доч-ку одного руського священика, Ольгу Рошкевич...» (І. Франка).
Ведуча. І. Я. Франко, працюючи репетитором у сина сільського священика Михайла Рошкевича, знайомиться з його донькою Ольгою. Дівчина приваблює поета розумом, неабиякою делікатністю в поведін-ці, щирим поглядом великих мудрих очей.
Ведучий. Згодом поет палко закохується в Ольгу, дівчина відпові-дає йому взаємністю. Вони проводять багато часу разом. Франко залу-чає Ольгу до літературної діяльності. Врешті-решт, Франко прохає Ольгу стати її нареченою. Батькам дівчини подобається її обранець.
«Ольга Рошкевич. Ця книга була першим виявом приязні і почувань Івана Яковича до мене, її я берегла все життя, як спогади про ті світлі і бен-тежні, романтичні та пристрасні дні нашого кохання, сповідань, мрій...
У дитинстві нам, дітям священика, заборонялось бавитися з селян-ськими дітьми, ми мали сидіти в покоях, вчитись світських манер та опановувати різні науки, дбати, щоб личко мало білий колір, а не було спалене сонцем, як мужицьке. Що могло нас цікавити ще? Тільки Іван Якович своїми палкими розмовами про життя народу зумів нас з се-строю Михайлиною повернути обличчям до реального життя, зробив наше життя цікавим, сповненим змісту. А я не могла стямитися від щастя! Невже Господь такий милостивий до мене? Невже я буду іти пліч-о-пліч все життя з людиною, якою не просто захоплююсь, пова-жаю, а яку до нестями кохаю? Нещастя впало на нас раптово... Фран-ко був заарештований «за соціалізм». В нашім домі було проведено об-шук. По околиці поповзли чутки, що Іван Франко страшний злочинець. Репутація мого шанованого батька катастрофічне падала. А я стала «притчею во язицях». Боже! Ліпше б на мою голову посипались каміння, здається, його удари у мене б стало сили стерпіти. Але злі чутки, облудні плітки, наговори, мовляв: іч яка грамотна, за розумного хотіла вийти за-між — а ледь не вийшла за злочинця, — я не мала сили того винести.
А мій батько наказав мені раз і на завжди викинути з голови і ви-креслити зі свого життя Івана Яковича. Я спробувала не покоритися волі батька, твердо промовила: «Або Франко, або монастир». (Виходить)
Ведучий. Так чи міг хто встояти перед волею Михайла Рошкеви-ча — жорстокого в поведінці, точніше, деспота, від гніву якого в хаті всі тремтіли. Спочатку Ольга находить змогу посилати листи Франку. В їх листах ще повно надії на спільне життя і щасливе майбутнє. В кож-ному листі рясніє від слів «кохання», «коханий», «кохана», «любимий».
Читець Хвилі щастя золотого,
Всі надії, думи, сни,
Пісні, втіхи серця мого,
Дні свободи і весни.
Все, все, що лиш завдячую
Згадці про твою любов,
Я в день нинішній желаю —
Сто раз більше — тобі знов!
Ох чи ти ще пам'ятаєш
Слово друга, світе мій?
Чи о тім коли згадаєш,
Що забрала спокій мій?
Ведуча. Час спливає, і Ольга починає боятися за своє щастя. А, може, Іван, зміниться, закине ту свою роботу, щоб тільки могли побратися.
Ведучий. Франко не зрозумів Ольги. Він не міг припустити думки, що для свого особистого щастя мав покинути свої переконання... А в до-мі Ольги кожен день сварки. Мати дівчини нарікає на свою долю, що на-городила її такою дочкою, на котру тепер показують пальцями і з котрої сміються горобці... А про батька вже не варто й говорити...
Ведуча. І ось одного дня в Лолині, в домі Рошкевичів, з'являється Володимир Озаркевич, син посла, громадського діяча, який зовсім не-сподівано просить у батьків руку... Ольги. Ольга довго і слухати не хоті-ла про Володимира. Та, зрештою, Ольга дає свою згоду і виходить заміж за Озаркевича, сподіваючись звільнитися від деспотії батька.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Літературно-мистецьке свято за творчістю І. Франка «Тричі являлася мені любов»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок