Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Сценарій вистави Тарас Шевченко - художник

Сценарій вистави Тарас Шевченко - художник

Назва:
Сценарій вистави Тарас Шевченко - художник
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,99 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Сценарій вистави
Тарас Шевченко - художник


СЦЕНА І
ТАРАС: Вірш- „Мені тринадцятий минало” (під звук співаючих птахів)
Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога.......
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур`яні
Молюся богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було?
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
ОКСАНА:
Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От, виростеш і будеш малярем. Еге ж?
ТАРАС: Еге ж, малярем.
ОКСАНА: І ти розмалюєш нашу хату?
ТАРАС:
Еге ж... А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здібний... Ні, я не ледащо. Я буду таки малярем.
ОКСАНА: Авже ж, будеш!. А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, вони пити хочуть! (схопилися за руки і побігли до ягнят).


СЦЕНА ІІ
ВЕДУЧА:
Не дивлячись на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім`ї і дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком.
Тарас наймитував, а у вільний час читав і малював. Особливо Тарас любив малювати вугіллям по стінах. Думка знайти людину, яка б навчила його малювати не покидає хлопчика.
ТАРАС:
Буду зносити всякі прикрощі, аби тільки навчитися цього мистецтва
і стати „хоч абияким маляром”.
- Слава Ісу Христу! Отче, чому ваші святі у мундирах?
ДЯК-МАЛЯР:
Усі святі ходили в мундирах. А тобі що до цього? Іди воду носити!
ТАРАС:
Я не наймався воду носити. Я малювати хочу.
ДЯК:
Покажи мені, хлопче, долоню лівої руки. (дивиться, дивиться) Нічого путнього з тебе не вийде. Не придатний ти ні до малювання, ні до бондарства, ні навіть до шевства. Іди собі геть від мене!
ВЕДУЧА:
Тараса ніби громом ударило. Такого вироку він не сподівався. Згасла надія, яка підтримувала його в найважчі хвилини і додавала охоти до життя.
ТАРАС:
Ні, а все-таки я буду маляром!
ВЕДУЧА:
Не відразу вдалося Тарасові здійснити свій намір. Довго і наполегливо шукав здібний хлопець учителя малювання, а у цих пошуках допомагав йому вірний приятель дід Іван, який був дуже розумною людиною та не байдужа була йому доля свого улюбленого внука.
Зазнавши багатьох принижень та випробувань малий Тарас за порадою діда Івана вирішив зробити останню спробу знайти вчителя малювання і так він подався до села Хлипнівки, що славилася малярами. Дяк-маляр, до якого він звернувся, після двох тижнів спілкування з Тарасом упевнився, що в учня є хист та погодився його вчити, але, що Тарас був кріпаком, дяк зажадав дозволу на це поміщика.
Хлопцеві минуло тоді 14 років. Коли з дідом Іваном відвідав управителя Димовського у Вільшані, щоб просити про дозвіл вчитися у хлипнівського дяка, цей сказав, що візьме його до дворової обслуги. Тарас не сподівався таких результатів розмови та впав у розпач. Він гадав, що це кінець його надій щодо малярства.
Всупереч побоювання Тараса, перебування у Вільшані стало переломним періодом у його житті. І це в розумінні найбільш позитивному. Мешкав там досить обдарований художник-самоук, поляк за походженням, Стефан Пшевлоцький, до якого управитель Димовський віддав Тараса. Це вже не був дяк-богомаз, а справжній художник, який розумів мистецтво і вмів передати іншим свої знання. Пшевлоцький заклав підмурок малярського вміння Тараса Шевченка.
СЦЕНА ІІІ
ВЕДУЧА:
На жаль, Тарас недовго користувався цією фортуною. Поміщик Павло Енгельгардт взяв Тараса до двору на роль так званого козачка та незабаром виїхав з України, забираючи всю двірську челядь, а між ними й Шевченка. На довгий час Тарас розлучився з рідною Батьківщиною.
УЧЕНЬ:
Перед самим від`їздом, коли на майдані перед палацом пана Енгельгардта, влаштувалися готові в дорогу вози, Тарас упізнав серед людського натовпу всіх тих, кого любив. Вони довідалися про його від`їзд і прийшли попрощатися: дід Іван, Катруся, Ярина і Оксана.
Катруся і Ярина плакали. Оксана стояла з опущеною головою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Сценарій вистави Тарас Шевченко - художник

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок