Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Безмежність краси української мови

Безмежність краси української мови

Назва:
Безмежність краси української мови
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,16 KB
Завантажень:
216
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Безмежність краси української мови: Методичні поради до відзначення дня слов'янської писемності. 
Указом Президента України 1998 рік оголошено роком літописання і книжкової справи в Україні. Відзначення цього ювілею 24 травня у День Слов'янської писемності засвідчить громадськості єдність витоків всіх слов'янських культур, належне місце серед них української культури, славну історію розвитку української мови.    
Бібліотеки, як осередки формування культурологічного середовища суспільства та громадської думки, з метою відзначення 1000-річчя літописання і книжкової справи повинні висвітлювати дану тему різнобічно, з врахуванням обізнаності та зацікавленості провідних груп читачів, окреслити нижченаведені питання даної теми. Для бібліотек відзначення цієї дати повинно стати ще однією можливістю представити книгу як унікальну культурну цінність, носія духовності нації.    
Самоусвідомлення українців як нації неможливе без знання процесу зародження своєї національності та історичних пам'яток. Найвизначнішими пам'ятками Київської Руси є літописи. Перший, так званий початковий літопис писаний як хроніка групою світських та духовних осіб із оточення Володимира Св'ятославовича у Києві у 996-997 рр. Він ліг в основу „Повісті временних лет”, укладеної і зведеної Нестором-ченцем Києво-Печерського монастиря. Продовженням „Повісті ..." є так званий „Київський літопис” 12 ст. У той же час писані чернігівський, переяславський, галицький літописи, які не збереглися і уривками увійшли до інших літописних зведень. Перенесення державного центру до Галицько-Волинського князівства після занепаду Києва дало Галицько-Волинський літопис 80-х р. 13 ст. Датуються 14 ст. загальноруські зведення: Лаврентіївський та Іпатіївський літописи. З 17-18 ст. до нас дійшло багато літописів, що мають умовні назви козацьких та монастирських.    
Літописи писалися кирилицею - давньослав'янською азбукою, сформованою на основі грецького письма братами Кирилом та Мефодієм. Про визнання їхньої ролі у розвитку слов'янської культури свідчить той факт, що імена Кирила і Мефодія вже наприкінці 9 ст. були канонізовані болгарською, а трохи згодом і Руською православною церквою. Кирилицею на Русі користувались аж до 1708 року, коли ЇЇ реформував на гражданський шрифт Петро 1. Є відомості про травневі урочистості по вшануванню пам'яті солунських братів ще від часів Відродження. Не зайве згадати й про те, що саме за прихильність до Кирило-Мефодіївського товариства, одним із важливих завдань якого було заснування шкіл рідною мовою, видання книжок для „простого народу", Тараса Шевченка "на довгі десять років заслали у неволю,, із забороною писати і малювати.    
Кирилиця вважалась офіційною слов’янською мовою літописання. Однак писемність на Русі не могла запровадитися без попередніх писемних традицій. Такою передумовою писемності була протокирилиця. На користь того, що у Київській Русі існувало письмо свідчать археологічні знахідки в с. Ріпне на Львівщині. Напис на черепку посудини відноситься до 4-5 ст. н. є. і зроблений на східнослов'янській протокирилиці. Ще глибше в історії, у 1 тис. н. є. наш безпосередній предок - спільнослов'янська мова почала розпадатися на окремі діалекти, які пізніше сформувались в окремі слов'янські мови. Нині слов'янських національних літературних мов нараховується 13, ними розмовляють майже 300 млн. людей. Ці історичні факти про час та джерело народження нашої мови, про перешкоди та віки, які вона долала, про видозміни повинні послужити для уяснення нами цінності української мови. її красу, неповторність і цінність потрібно відчути у старовинній мелодії руських літописів, у філософії Сковороди, у безцінних рядках письменників - класиків, у мелодійності та м'якості народних пісень. Зберігати українську мову - значить пам'ятати про ті всі заборони вживання мови в офіційному мовленні та видавничій справі, про всіх тих, хто її зберіг і доніс до нас, хто збагатив своєю творчістю.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Безмежність краси української мови

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок