Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Висока духовність «мужицького поета

Висока духовність «мужицького поета

Назва:
Висока духовність «мужицького поета
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,04 KB
Завантажень:
202
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Сценарій уроку
Висока духовність «мужицького поета»


Слово учителя. Шевченко добре знав українську народну пісню, бо ж «колисали його колиску» звук кобзарської бандури, спів поневоленого народу, а ще в сповиточку — колискова згорьованої матері:
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину. Духом української народної пісні пройняті всі його твори. Сам поет гарно співав, особливо задушевно виконував пісню «Зоре моя вечірняя». Ось чому, перебуваючи на засланні, він так радо сприйняв появу «воістинно дорогоцінної книги» — «Записки о Южной Руси», збірника фольклорних, ліричних творів та історичних матеріалів, що упорядкував і видав у двох томах П. Куліш. У листі до А. Маркевича від 22.04.1857 р. Шевченко писав: «…такої книги… я ще зроду не читав. Та й не було ще такого добра в руській літературі. Спасибі йому, він мене неначе переніс в нашу Україну і посадив меж старими сліпими товаришами-кобзарями».
Того ж дня поет пише до М. Лазаревського про «Записки»: «Такої розумної книги, такого чистого нашого слова я ще не читав».
Звучить українська народна пісня про Морозенка. Слово учителя. Т.Г. Шевченко прихильно оцінював музичну обробку А. Маркевичем українських народних пісень. Пісня про Морозенка «живісінько» нагадувала поету в засланні «нашу милую безталанную Україну». А. Маркевичу Шевченко присвятив поезію «Бандуристе, орле сизий»:
Бандуристе, орле сизий!
Добре тобі, брате:
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну —
Тебе виглядають.
Полетів би за тобою,
Та хто привітає. У листі до Я. Кухаренка (від 5.06.1857 р.) Тарас Григорович пише: «Могила (А.Л. Метлинський), кажуть, видає збірник наших пісень, нехай йому Бог помагає».
Бандуристи виконують українську народну пісню.
Навчаючись в Академії мистецтв, Тарас Шевченко духовно збагачується. Він знайомиться з творчістю видатних композиторів, слухає опери, відвідує концерти митців, зустрічається з ними.
У грудні 1857 року Шевченко у Нижньому Новгороді познайомився з О.Д. Улибашевим — «знаменитим критиком і біографом Бетховена і Моцарта», інколи відвідував його «с благой целью послушать музыку» (запис у «Журналі» від 2 і 14.12.1857 та 27.01.1858 р.).
Про глибоке розуміння Шевченком музичних творів свідчать його повісті.
Лінії і тони пейзажу, що відкривалися герою повісті «Художник» із київських круч, порівнюються з могутніми акордами Гайдна. Про ораторію Гайдна «Створення світу» устами героя повісті «Музикант» Шевченко скаже: «Це істинне створіння світу, виконання його у Великому театрі занадто громко: важко слухати. Тут потрібно щонайменше Михайлівський манеж». Музичні твори австрійського композитора Йозефа Гайдна, багаті мотивами народної творчості, Шевченко називав «божественними» (5.02.1858 р.).
Звучить один із квартетів Йозефа Гайдна.
Повість «Музикант», природно є найбагатшою у плані вивчення теми. Тому мають звучати уривки з цього твору, особливо зворушливий епізод у виноградній альтанці.
Кріпосний музикант Тарас Федорович заговорив «чудными божественными звуками, в которых отразились стоны рыдающего непорочного сердца». Він «говорив» віолончеллю: програв знамениту каватину з «Норми» італійського композитора Вінченцо Бєлліні, від чого в ліричного героя «дух захватило при цих звуках».
Ця арія торкалася найвразливіших струн душі Тараса Шевченка. Він слухав її неодноразово у виконанні багатьох співачок. Шевченко слухав оперу «Норма» у Петербурзі в 1837 році. Поет насолоджувався каватиною з цього твору, коли її співала дружина Карла Брюллова. Про це він пише у повісті «Художник»: «Красуня Емілія сіла за фортепіано і заспівала не сильним, але чаруючим голосом знамениту каватину із «Норми».
Із повісті «Музикант» дізнаємось, що протягом зими Тарас Федорович проштудіював Ромберга (німецький віолончеліст, композитор і диригент) і Серве, опановуючи мистецтво гри на віолончелі. Гру бельгійського віолончеліста-віртуоза і композитора А.-Ф. Серве, який мав світову славу, Шевченко слухав у Петербурзі, куди музикант приїжджав на гастролі в 30-40 рр.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Висока духовність «мужицького поета

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок