Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> О, земле наша, рідная, святая...

О, земле наша, рідная, святая...

Назва:
О, земле наша, рідная, святая...
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,66 KB
Завантажень:
266
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Сценарій до річниці Чорнобиля
"О, земле наша, рідная, святая..."


У залі оформлено виставку малюнків, творів про Чорнобиль. Запрошені вчителі, учні, учасники ліквідації аварії на ЧАЄС, жителі Прип’яті.
Сцена оформлена: на задній стіні з верхнього лівого кутка до низу правого по діагоналі прикріплені стрічки червоного і чорного кольору, які проходять через великий український вінок, розміщений посередині; з правого шторку плакат з написом:
Чи знаєш ти, світе,
Як тяжко ридає полин.
Як гірко, як тужно
Моєму народу болить.
Сцена закрита. Лунає тривожний дзвін. Виходять двоє ведучих.
Перший ведучий. Доброго дня, шановні друзі. Ми з вами зібралися сьогодні в цій залі, щоб відмітити сумний ювілей.
Другий ведучий. І щоб вшанувати тих, хто віддав своє життя, захищаючи нас від страшного атомного лиха, яких ми сьогодні згадуємо, як героїв.
Лунає дзвін спочатку ледь чутно, а потім все сильніше і сильніше і несподівано замовкає.
Перший ведучий. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа. Двадцять років пройшло з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЄС. Смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля. І двадцять років цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади і хворіє серце, тому що знає – не на добро це, не на життя.
Другий ведучий. Горем і болем увійшов двадцять тому в наше життя Чорнобиль, розділив долю людей на „до” і „після”. Безлюдні вулиці Прип’яті, покинуті школи, будинки, дитячі майданчики, колючий дріт зони. Спогади вільно або мимоволі переносять до подій двадцятирічної давнини.
Сцена відкривається. На сцену вибігають кілька дівчат і хлопців. Вони сміються, жартують. Зупинилися біля лавочки, дехто сідає.
 
Перша дівчинка. Уже й весна, скоро Перше Травня. А там через місяць і випускні екзамени.
Друга дівчинка. Я на травневі свята поїду в Київ на парад.
Перший хлопчик. Та тебе туди і пустять: на парад!
Друга дівчинка. Ну не напарю, а на демонстрацію, яка різниця. Головне, що я буду на святі, пройдуся у святковій колоні по Хрещатику.
Другий хлопчик. Пощастило тобі, що в тебе в Києві тітка, а ми будемо вдома святкувати, правда, дівчатка?
Третя дівчинка. Яка чудова ніч. Подивіться, небо чисте-чисте.
Перша дівчинка. А знаєте, як про таку ніч сказала Ліна Костенко?
Третя дівчинка. Ні, а ти знаєш?
Перша дівчинка. Так, ось послухайте:
Буває час, що сліпну від краси,
Спинюсь не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе, як є – дороги, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.
Третя дівчинка. Прекрасні рядки, ніби про наше село.
Перший хлопчик. Так, у нас тут гарно, і робота буде поряд. Я після школи піду до татка на атомну працювати.
Перша дівчинка. Еге ж, так зразу тебе там і візьмуть, коли ти професії не маєш.
Другий хлопчик. Візьмуть. Мені дядько Степан казав, що молодих беруть і посилають учитися на любу професію. Ти вивчишся і повертаєшся на атомну уже з дипломом, а у нього ж і батько там працює, так що буде сімейна династія.
Друга дівчинка. Клас! (Чути голос Галі, час уже іти додому.) Мамо, я вже йду! (Чується вибух, задзвонили дзвони.)
Третя дівчинка. Ой, що це? Наче грім.
Перший хлопчик. Який грім? Подивися, яке небо чисте! „Хоч спинись і з Богом говори”.
Другий хлопчик. Подивіться, що там, над Чорнобилем?
Перший хлопчик. Як красиво... Та це ж полум’я пожежі (усі дивляться в одному напрямку).
Перша дівчинка. А що, як то атомна зірвалась?
Хлопчик. Та ти що? Наша атомна безпечна. Нам на уроках цивільної оборони що говорили? Ану, пригадайте! Небезпечні тільки атомні бомби, а атомні станції цілком безпечні, бо це ж мирний атом!
Третя дівчинка. Навіть вірш про це є:
Народе мій, поки що небо
Лягає на ніч у Дніпро,
Я на сторожі біля тебе
Поставлю атом і добро.
М. Вінграновський
Друга дівчинка. Справді, пам’ятаєте, як у школі проводилося тренування з цивільної оборони?
Перший хлопчик.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: О, земле наша, рідная, святая...

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок