Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Мене війна веде все далі

Мене війна веде все далі

Назва:
Мене війна веде все далі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,22 KB
Завантажень:
139
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Сценарій уроку
Мене війна веде все далі
(літературні посиденьки за фронтовими поезіями Олеся Гончара)


Обладнання: портрет О. Гончара у вишитому рушнику, репродукції фотографій, декорації для сценок, костюми для учасників монтажу, куточок письменника (журнальний столик, на ньому фото О. Гончара часів війни, книги "Прапороносці" та "Фронтові поезії"), мелодії пісень воєнних років, відеокасета "Згадуючи Олеся Гончара".
Звучить мелодія пісні "Священная война".
Перший юнак.
Скрегоче залізом округа,
Смертю повітря хурчить.
Я знаю той ступінь напруги,
Коли вже ніщо не страшить.
Святе божевілля атаки
В тобі поглинає все.
Через яри та байраки
Незнавана сила несе.
Немає ні рідних, ні любих,
Нема ні жалю, ні тривог.
Байдужим стаєш до згуби,
Могутнім стаєш, як бог.
Перша дівчина. Ці рядки написані 24-річним бійцем Олесем Гончаром. Таких атак було чимало в його фронтовому житті, бо йому, добровольцю студентського батальйону, довелося пройти через усі пекельні кола війни — від першого до останнього. Вогонь і перемога, оточення й два поранення, три медалі "За відвагу", орден Слави, орден Червоної Зірки.
Демонструється фото О. Гончара воєнних років.
Другий юнак.
Сніги! Не сніги, а ріллі,
Наорані смертю за мить.
І хлопець — одне вугілля —
Біля танка свого лежить.
Руку підняв до неба,
Крик занімів на вустах,
Бо жити б йому ще треба
В незайманих десь містах.
Ще б чути довкола себе
Той гомін прекрасних міст
Бунутючи, зняв до неба
Чорний кулак танкіст.
Третій юнак.
І руки його обгорілі
Не хочуть такого кінця!
І зуби аж сяють білі
На спаленій масці лиця!
Бо то ж недомріяна мрія,
То ж вірність його комусь —
Напис на танку біліє:
"Жди —я вернусь!"
На фоні мелодії пісні "Где же вы теперь, друзья-однополчане?".
Четвертий юнак.
Мене війна веде все далі
Просторами чужих земель.
Де й наші птиці не літали,
Іду, мов давній менестрель.
Я вірю в пісню, як в молитву,
І смерть, здається, на війні
Щадить мене в найтяжчих битвах
За… недоспівані пісні.
Коли при спалахах заграви
Вночі, ввірвавшися у дзот,
Я дістаю із-за халяви
З піснями вільними блокнот.
І на трофейному папері
Лягає туга і печаль, —
Я наче відкриваю двері
У рідний дім, у рідну даль…
Друга дівчина. Олесь сидів біля міномета, обійнявши чорну його трубу правою рукою, і, примруживши карі очі, тихий, замислений, тихо говорив:
Боєць.
Темніють доти
Чужі навпроти —
Нічого більш нема.
А там десь, дома,
Весна знайома
Зелені руки підійма.
Третя дівчина. Мінометники, надзвичайно строгі й навіть урочисті, слухали, затамувавши подих… Олесь усе читав. Він читав і годину, і другу, а солдати слухали й дивувались, як це можна було звичайними словами виповісти те, що було в кожного на серці, і про що, виявляється, могло розказати одне лиш людське серце…
Звучить мелодія фронтової пісні "На базымянной высоте", на її фоні дочитується вірш.
Четвертий юнак.
І, як сновиддя золоте,
Мені тоді снується
Про давнє і дзвінке!
Про те, що плаче і сміється…
Наказ: "Вперед!" — Я знов ховаю
Окопну лірику свою.
І в повен зріст — до того краю,
Де знову бути нам в бою.
Олесь Гончар. Якщо лишуся живим, розповім про вас…
Виставляється фото "Гончар з фронтовими товаришами".
Четверта дівчина. "Про вас" — то про своїх друзів, побратимів, з ким судилося Олесеві ділити важку солдатську долю. Після війни він виконав свою обіцянку: роман "Прапороносці" був написаний.
Олесь Гончар. Думка про створення цієї книги вперше загородилася в Празі, в бурхливім травні 1945 року. Після грандіозних боїв… виникла книга, котру маєте перед собою.
Перша дівчина. Роман "Прапороносці" був відзначений Сталінською премією (після "культу особистості" соромливо перейменовану в Державну премію СРСР), відзначений двічі: за "Альпи" і "Голубий Дунай" — 1947 року та за "Злату Прагу" — 1948 року.
Друга дівчина. Українською мовою було понад тридцяти п'яти видань роману, російською мовою — сорок п'ять видань. Він видавався також у Білорусі, Литві, Азербайджані, Грузії, Естонії, Латвії, Молдові, Туркменистані, Чувашії…
Третя дівчина.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Мене війна веде все далі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок