Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Байдужість не прощається

Байдужість не прощається

Назва:
Байдужість не прощається
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,69 KB
Завантажень:
248
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Виховний захід
"Байдужість не прощається"


Мета: формувати в учнів моральні святині та істини, такі як: доброта, милосердя, справедливість, прагнення допомогти ближньому у скрутну хвилину. Пробуджувати інтерес до всього корисного, морального. Виховувати любов і повагу до батьків, дбайливе ставлення до природи та оточуючих. Переконати, що байдужість — негативна людська риса. Вона породжує зло, ненависть, безтурботність і є однією з найтяжчих вад людини. Розвивати в учнів акторські здібності, естетичні смаки та виразність читання.
На дошці вислови:
Людина народжується не для того, щоб загинути безвісною, нікому невідомою пилинкою. Людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічний.
В. О. Сухомлинський
Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем стати на коліна.
В. Гете
Раз добром нагріте серце — вік не прохолоне.
Т. Шевченко
Не будь переможений злом, але перемагай зло добром.
Апостол Павло
Життя так само, як і байку, цінують не за довжину, а за зміст.
Сенека
Не бійся друзів — найгірше, що вони можуть зробити — це зрадити тебе.
Не бійся ворогів — найгірше, що вони можуть зробити — це вбити тебе.
Бійся байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство, і всі нещастя на Землі.
Р. Еберхарт
Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди; значно більше треба для того, щоби бути справжньою людиною, коли тебе ніхто не бачить.
В. Сухомлинський
Вихователь. Добрий день усім, хто не залишився байдужим до того, що діється навколо, і прийшов сьогодні до нашого залу, щоб засудити одну з найтяжчих вад людини — байдужість. До суду залишається декілька хвилин, тому давайте поговоримо з вами про життя.
Отак зібралися і поговоримо, поділимося радістю і горем, давайте поговоримо про найцінніше.
Росте людина... Її життя розпочинається світанком душі — дитинством. Назавжди воно залишається в пам’яті як найпотаємніше та найсвітліше. Це пора, коли перед тобою відкривається незвіданий світ таємниць. Це світ, де завжди цікаво, де мама і тато піклуються про тебе, учать, як треба жити, щоб не загубитися в розбурханому океані життя. Здавалося б, усе прекрасно. Але ж звідки в душі береться байдужість? Чому ж згодом люди забувають про те, що є добро, шляхетність, гідність? Найкраще, що є в людини, — це її душа. Душа — це сховище таємниць, почуттів, спогадів, усього доброго та злого, це внутрішній світ людини. Водночас як тіло старіє, хворіє і помирає, душа живе... Душа може вічно жити і вічно бути юною. А може померти, коли тіло ще зовсім молоде, а причиною цього стають її хвороби. Її хвороби — це віруси ненависті, жорстокості, заздрощів і байдужості. Чого ж ми буваємо такі байдужі?
Ще й злішаємо з кожним днем.
І, загубивши власний спокій,
Спокою іншим не даєм?
Чого забули милосердя
І заповідь святих небес?
А перед віщим оком смерті
Чим зможем виправдать себе?
Душа з начинкою лихою
Втрачає людяне тепло,
Ніяк не стане добротою
Байдужість, помножена на зло.
Хіба ми будемо багатші,
Коли розпустим люті дим?
Хай краще серце вже заплаче,
Ніж в грудях стане кам’яним.
Іду назустріч — посміхніться.
І я всміхнусь, немов дитя.
Ні, ще не висохла криниця,
Людська криниця співчуття.
У істини слова не пишні,
Щоб кожен зміг до них дійти,
Бо ж нас усіх створив Всевишній
З живої плоті доброти.
Дійсно, ми створені, щоби творити добро. І тому сьогодні все ж таки людство приходить до усвідомлення необхідності жити за законами взаєморозуміння, взаємоповаги, терпимості. То ж слід лікувати тіло й душу. А ще нинішньому поколінню слід опанувати науку добра. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину й розрадити в біді — це в характері нашого народу. Краса людини не може бути без добра.
Як, на вашу думку, у чому і як виявляється єдність добра і краси людини?
Учениця. Великий педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди, значно більше треба для того, щоби бути справжньою людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Байдужість не прощається

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок