Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Це тихе сяйво над моєю долею

Це тихе сяйво над моєю долею

Назва:
Це тихе сяйво над моєю долею
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,08 KB
Завантажень:
384
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Сценарій уроку
Це тихе сяйво над моєю долею
(9-й клас)


Ця казка днів — вона була недовгою,
Цей світлий сон — пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею —
Воно лишилось на усе життя.
Т. Г. Шевченко
Мета: закріпити знання учнів про багатогранний образ жінки у творчості Т. Шевченка. Продовжувати вчити учнів розуміти внутрішній світ героїнь, глибину та велич душі, неможливість однолінійної оцінки. Познайомити старшокласників з деякими сторінками життя Т. Шевченка (стосунки з В. Рєпніною). Дати уявлення про вірші, в яких оспівано жіночі страждання. Прищеплювати риси делікатності в інтимних стосунках і відповідальність за свої почуття.
Форма уроку: усний журнал.
Обладнання: автопортрет Т. Шевченка 1843 р., портрет В. Рєпніної, магнітофон, записи пісень на слова Т. Шевченка «Думи мої», «Садок вишневий коло хати», «Така її доля», «Зоре моя вечірняя».
ХІД УРОКУ
Звучить запис «Думи мої...», поступово затихаючи.
Вступне слово вчителя. Нас просто не існує без Шевченка. У цьому вся історія наша, усе буття. Шевченко для України — усе. Магія Шевченкового слова незбагненна. Його слово, його доля приваблюють багатьох дослідників.
І сьогодні на дещо незвичайному уроці, який має назву «Це тихе сяйво над моєю долею», ми продовжимо розмову про Шевченка, спробуємо перегорнути деякі сторінки з життя поета. Поведуть нас у безмежний, глибинний світ життя та творчості Кобзаря сторінками усного журналу музи (учениці).
Сторінка І. Жіночі образи в баладах Т. Шевченка
Муза І. За власним визнанням, Шевченко почав складати вірші в ті світлі ночі, коли ходив до Літнього саду малювати статуї. Ці перші поезії започаткували збірку «Кобзар», яку він видав у 1840 р. за сприяння Штенберга.
Муза ІІ. Із часу появи «Кобзаря» його назва стала другим прізвищем Шевченка. Уже в ранніх баладах чистий душею поет створює галерею жіночих образів — це тендітні істоти, які викликають вселюдське співчуття.
Учениця читає «Лілею» Т. Шевченка.
Сторінка ІІ. Доля жінки-покритки
Муза ІІІ. Доля жінки у кріпацькому суспільстві була трагічною. Саме їм, жінкам-матерям, присвячував Тарас свої поезії, називаючи їх совами, наймичками, черницями. Мама з дитиною для Шевченка була найсвітлішим образом.
Муза І.
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Звучить пісня «Садок вишневий коло хати».
Муза ІІ.
Реве, стогне хуртовина,
Котить, верне полем,
Стоїть Катря серед поля,
Дала сльозам волю.
Муза ІІІ.
Утомилась завірюха,
Де-де позіхає.
Ще б плакала Катерина,
Та сліз вже не має.
Катерина (входить з дитиною).
Ходім, сину, смеркається...
Коли пустять в хату,
А не пустять, то й на дворі
Будем ночувати.
Під хатою заночуєм,
Сину мій, Іване!
Де ж ти будеш ночувати,
Як мене не стане?
З собаками, мій синочку,
Кохайся на дворі.
Муза І.
Бреде у латаній свитині
Чи покритка, а чи вдова,
Щось тихо промовля дитині,
У сповиточку зігріва.
Катерина.
Не плач, сину, моє лихо,
Що буде, то й буде.
Піду дальше — більш ходила,
А, може, й зустріну.
Віддам тебе, мій синочку,
А сама загину.
Звучить пісня «Така її доля».
Муза ІІ. Сторінка ІІІ. Оксана Коваленко
Шевченко кохав і був коханим, мав свій ідеал жінки. Інтимний ідеал поета — цілий океан.
Тарас-підліток.
А дівчина при самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала
Та й почула, що я плачу,
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала,
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало моє:
Лани, гаї, сади!
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Інсценізація. Тарас-хлопчик та Оксана—
Ти у вінку — найкраща за всіх панянок у світі. А я тобі ще й чобітки справлю із срібними підківками.—
Срібними...—
І золотими закаблуками...—
Ще ні в кого таких не було.—
А в тебе будуть.—
За що ж справимо?—
Одіб’ємось од злиднів. Тоді й усе буде. І по дзвіночках угадаю — ти йдеш.—
Я без тебе — нікуди.—
А як до пана покличуть?—
Не піду, хоч убий, не піду.—
Я не віддам тебе нікому. А коли що — рішу сокирою!—
А я втечу до тебе звідки завгодно.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Це тихе сяйво над моєю долею

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок