Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Урок з патріотизму: Прийди до серця, Україно, благослови добром мене...

Урок з патріотизму: Прийди до серця, Україно, благослови добром мене...

Назва:
Урок з патріотизму: Прийди до серця, Україно, благослови добром мене...
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,27 KB
Завантажень:
344
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Сценарій
“Урок з патріотизму: Прийди до серця, Україно, благослови добром мене...”


“Земле рідна! Мозок мій світліє
І душа ніжнішою стає,
Як твої сподіванки і мрії
Ужиття вливаються моє.
В.Симоненко
Мета. Виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, ро-зуміння своєї причетності до всіх подій, які відбу-вались в Україні; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до батьків, до природи та землі-годувальниці.
Обладнання. Святково прибрана кімната. Стіл з вишитою скатертиною, хліб-сіль, букет калини. Книги про державну символіку, звичаї, традиції українського народу.
(Хор виконує пісню «Україно моя», сл. і муз. О.Бердика).
Україно моя! Рідна мати моя!
Хто ти є? Хто ти є?
Я питаю про те навесні солов'я.
Я запитую серце своє:
«Хто ти є? (2 р.)». — Я запитую серце своє.
Мені каже Дніпро: «Україно, то я!»
І Карпати високі здаля
Все шепочуть: «У горах матуся твоя —
Невмируща Вкраїнська земля!»
Шепчуть гори здаля:
«Невмируща Вкраїнська земля!»
І зірки в далині — то Вкраїни вогні —
То все ти, то все ти!
Струни кобзи бринять, Україно, в мені,
Ніби райдужні в небі мости —
То все ти, то все ти!
Ніби райдужні в небі мости.
Учень.
Є щось святе в словах: мій рідний край.
Для мене це матусі пісня ніжна
І рідний сад від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Для мене — це твої стежки й мої,
В містах і селах стоптані любов'ю,
Й пісень людських прозорі ручаї. Усе, що сепию рідне, невимовне.
Його історія... В ній стільки гіркоти —
/ тим рідніш мені, мій краю рідний,
Що вже назад поламані мости.
І день встає, як райдуга погідний.
(Л.Забашта)
Вчитель. Рідний край... Він починається від батьківського порога, стежини, стрункої тополі, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелеться по садочку. Найсвятішими для кожного з нас є слова: Україна, Батьківщина. Адже Батьківщина — це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя.
Мати і земля... Земля і мати... Це роботящі руки наших прабабусь, бабусь, які в тяжкі роки підня-ли до життя нашу землю, вмили її гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Як сказав поет:
Орали землю, сіяли жита. Рушали в бій до Змієвого валу І нива пращурів — земля свята, Сто сотень поколінь нагодувала. Усе, що народжується з чистих помислів, доб-ра, злагоди, живе, розквітає на землі доброю правдою. Все на світі має душу. Має душу і наша земля. Як наші предки сприймали душу рідної землі!?
Учень. Народ глибоко поважає землю і називає матір'ю: «Земля — наша мати», бо вона годує і людей, і тварин. Тому при поклонах цілують землю. Землю бити — великий гріх, який прирівнюється тому, що ніколи не можна бити своєї матері. Зем-лею клянуться, як чимось святим. Клятва та найстрашніша, коли при її проголошенні цілують землю. «Клянусь землею!» — вигукував впевне-ний в собі лицар-козак, цілуючи землю, або навіть з'їдаючи її.
Учень. Земля — наша мама, вона родить нам усе, що потрібно для життя, тому шанування : обожнювання її пішло з давнього часу. Але і слов'ян земля окремою богинею не стала, хоч : надзвичайно поважалася.
«Земля дає все і забирає все», — говорили старо-давні орачі. «Земля — мати наша — всіх годує : пестить», — стверджували їх нащадки. «Хто не землі сидить, той не впаде», — вчили селяни свой дітей. Не випускай землі з рук, тримайся міцно за неї — вона єдина вас не зрадить. Глибоку повагу відчувала людина до землі-трудівниці, яка «парує та людям хліб готує». Тож давайте частіше звертатися до неї так, як звертаються до неї поети.
Учень.
0 рідна земле, я навік з тобою!
Душа співа од чистоти краси
Твоїх привіль, пробуджених весною,
Людських осель, багатих на хліб-сіль.
З тобою, добра, я завжди з тобою!
У дні гарячі засіву і жнив:
І усміхнеться світу щедрість нив.
Тебе люблю, про тебе я співаю!
В житті весь вік завдячую тобі
1 повінь сил я чую у собі.
Тобі одній — пісні мої на радість,
Про тебе мрії, думи повсякчас.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Урок з патріотизму: Прийди до серця, Україно, благослови добром мене...

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок