Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Схаменіться, люди, ще не пізно

Схаменіться, люди, ще не пізно

Назва:
Схаменіться, люди, ще не пізно
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,97 KB
Завантажень:
153
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Сценарій уроку
"Схаменіться, люди, ще не пізно"


Учитель. Дорогі друзі, шановні гості, сьогодні ми з вами зібралися в цій залі для того, щоб поговорити про екологію в Україні, про ту небезпеку, яка загрожує нашій землі, а значить, і нам, о ми з вами на цій землі живемо.
Перший ведучий. Усім відомо, що природа на землі сформувалася до появи людини. Первісні люди були такою ж частиною природи, як і дикі звірі, а головною їх проблемою був голод.
Другий ведучий. І пізніше, щоб не вмерти з голоду, люди навчилися вирощувати хліб і розводити домашніх тварин. Але їхньою проблемою були інфекційні хвороби, які виникали від бактерій, що розводилися від накопичення сміття і бруду, особливо в містах.
Перший ведучий. Ще пізніше, що зробити своє життя багатшим і зручним, люди стали змінювати природу, розвивати технічний прогрес, забруднювати все навколо себе.
Другий ведучий. Теперішньою проблемою всіх людей на землі є „екологічні” захворювання природи.
Перший учень. Природа землі схожа на організм людини, тільки дуже великий. Як дихальна система постачає в людський організм кисень, так і ліси збагачують киснем повітря Землі.
Другий учень. Як кровоносна система живить всі клітини людського організму, так криниці, річки, озера і моря несуть воду та поживні речовини до всього живого на планеті.
Третій учень. З давніх-давен українці шанобливо ставилися до криниць, джерел. Берегли і леліяли їх, бо добре знали, що вода – то джерело життя на Землі.
Перший ведучий. Та в шаленому ритмі атомної епохи ми по-іншому стали дивитися на світ. Усе брали від природи „не чекаючи милостей”, а з віддачею не поспішали.
Другий ведучий. І ось прийшов час, коли природа вже не може віддавати, коли вона волає, кричить: „Людино, захисти, врятуй мене від самої себе!”.
Четвертий учень. Я хочу ще сказати, що нашу голубу планету часто порівнюють з величезним космічним кораблем, який летить по просторах Всесвіту. А людство – екіпаж цього корабля.
П’ятий учень. Красиве і мудре порівняння. Але ми всі повинні осмислити, що у нашого космічного корабля немає аварійного виходу.
Перший ведучий. І лунає сьогодні звідусіль...
Десятий учень. Тривога на космічному кораблі Земля! Майбутнє землі в небезпеці!
Другий ведучий. Це крик! За цими словами гірка істина. Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи.
Шостий учень. Це – парниковий ефект на Землі.
Сьомий учень. Зменшення озонового екрану в стратосфері.
Восьмий учень. Проблема чистої води.
Дев’ятий учень. Кислотні дощі.
Десятий учень. Причиною ракових захворювань людей і тварин у 70 % випадків є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища.
Одинадцятий учень. Щорічно планета витрачає десятки видів тварин і рослин, які заносяться до Червоної книги під звуки траурних маршів екологічної катастрофи.
Перший ведучий. Важко поранена, плаче хвора Земля.
Другий ведучий. І Чорнобиль, тривожний набат, закликає до розуму.
Перший учень.
Земле рідна – природи ім’я,
Понівечена скрипко моя.
Як могла в цім світі жити?
Як могла благоденствувати?
Другий учень.
В ніжності просинатися рано?
Коли ти помираєш в ранах.
Як могла плекати квіти, –
Коли так благаєш жити?
Третій учень.
Як не чула моя душа,
Що здригаєшся ти від ножа?
Як дивитись природі у вічі? –
Перед нею ми винні утричі.
Перший хлопчик.
Щоб від пеки десь сховатись,
Ми до річки йшли купатись.
Другий хлопчик
Що це з річкою? Вона
Непривітна і сумна.
Заходить дівчинка-річка, в синьому платтячку, сумно опустила голову.
Перший хлопчик.
Ти ж була колись глибока,
Швидкоплинна, світлоока.
Другий хлопчик.
Чом же стала каламутна?
Чом плюскочуть хвилі смутно?
Річка.
Як мені не сумувати?
Всі отрутохімікати
Постікали в мою воду,
Зіпсували чисту вроду.
Вже течу між болотами
Заросла очеретами.
Зникла риба. Навіть раки
Поховались, небораки.
Закриває обличчя руками.
Перший хлопчик.
Ой ти, річко синьоока,
Ти ж була колись глибока.
Другий хлопчик.
І сумуєм ми з тобою
Під плакучою вербою.
Річка. Чуєте, хтось плаче?
Усі розступаються. На сцені стоїть Рибка, дівчинка в сірому платтячку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Схаменіться, люди, ще не пізно

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок