Головна Головна -> Реферати українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Мово рідна, слово рідне...

Мово рідна, слово рідне...

Назва:
Мово рідна, слово рідне...
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,29 KB
Завантажень:
355
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Літературний вечір на тему:
«Мово рідна, слово рідне...»


Звучать пісні про Україну (аудіозапис).
Учитель. Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших — це мова.
З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою, єдиним знаряддям, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини.
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Учень.
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється-ожива,
Як їх почує!..
Знать, от Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди.
Учитель. Ми з вами одержали у спадок багату, розвинену, мелодійну мову. Нею можна висловити все: і найглибші думки, і найпотаємніші почуття.
Учень.
Мова наша, мова — Пісня стоголоса, Нею мріють весни, Нею плаче осінь, Нею марять зими. Нею кличе літо. В ній криваві рими Й сльози «Заповіту».
Учень.
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово.
Учитель. Українська мова не бідна, не вульгарна, не кривоуста. Вона має свою особливу музикальність.
Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі.
Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка і Чайковський, Барток і Стравінський користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови.
Учень.
Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс — лісок — лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!
І така ж розкішна і гнучка, як мрія,
Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль».
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...
Учитель. Чимало фактів свідчать про багатство української мови. А найпереконливіше, як бачимо, — наші синоніми. Ось, наприклад, синонімічний ряд кольороназви «червоний»: пурпурний, пурпуровий, багряний, багровий, шарлаховий, шарлатовий, буряковий, бурячковий, червіньковий, цегляний, іржавий, вишневий, малиновий, гранатовий, кров’яний, кривавий, кармінний, карміновий, маковий, огняний, огнистий, огнястий, кумачевий, рожевий, мигдалевий, бордовий, фрез, рубіновий, кармазиновий, калиновий, кораловий. Ці синонімічні назви уточнюють відтінки червоного кольору. А які соковиті українські прізвища! У кожному — характер людини, її вдача, зовнішність, її чесноти і вади: Білоус, Вернидуб, Рябокінь, Вітрук, Дармограй, Рибак, Забіяка, Байдик, Лисак, Закусило, Музика, Біленький, Одинак, Коваль, Торохтій, Рудик, Письменний, Їжакевич, Убийвовк, Ткач, Ґудзь, Швець, Сало, Тягнирядно, Фойда, Губа, Носань, Матюха, Нетуди-хата, Непийпиво, Неїжборщ, Пищик, Лопата, Горобець, Ворожбит, Завірюха, Криворучко. Такі ж давні промовисті прізвища були і в наших письменників-класиків Григорія Сковороди, Григорія Квітки, Пантелеймона Куліша, Миколи Вороного, Михайла Коцюбинського, Григорія Стрільця, Івана Кочерги, Павла Губенка, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, братів Тютюнників, Івана Світличного.
Такі прізвища мають і сьогодні відомі майстри пера — Павло Мовчан, Антоніна Листопад, Іван Драч, Павло Загребельний, Василь Голобородько, Борис Олійник, подружжя Калинців, Павло Глазовий.
А які незвичайні порівняння витворили українці! Як без рук — бути безпорадним. Як вареник у маслі — добре жити. Як віл — про працьовиту людину. Як голка в сіні — загубити щось. Як гриби після дощу — у великій кількості. Як з води — таланить. Як з хреста знятий — кволий, знесилений. Як кіт наплакав — мало. Як ножем відрізати — категорично. Як Пилип з конопель — зненацька.
Учень.
В рідній мові своїй
Мусиш вивчити кожне слівце,
Доглядати його,
Як старий садівник деревце.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Мово рідна, слово рідне...

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок