Головна Головна -> Реферати українською -> Сільське господарство -> КИСЛОТНІСТЬ ҐРУНТІВ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ ЗЕМЛЕРОБСТВА

КИСЛОТНІСТЬ ҐРУНТІВ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ ЗЕМЛЕРОБСТВА

Назва:
КИСЛОТНІСТЬ ҐРУНТІВ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ ЗЕМЛЕРОБСТВА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,93 KB
Завантажень:
258
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
КИСЛОТНІСТЬ ҐРУНТІВ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ ЗЕМЛЕРОБСТВА
Висвітлено сучасний стан орних ґрунтів за реакцією ґрунтового розчину, а також пов'язана з цим проблематика та шляхи її вирішення на сучасному етапі розвитку сільського господарства.
Present state of acidity arable soil as well as problems and way of decision in phase development modern agricultural are showed.
Вступ. Поряд з такими важливими агрохімічними показниками як вміст гумусу та макроелементів (К, Р, К) не останню роль у формуванні родючості грунту відіграє кислотність. Вона впливає на доступність та засвоєння рослинами поживних речовин, мінералізацію органічних речовин, життєдіяльність мікроорганізмів, коагуляцію і пептизацію колоїдів та інші фізико- хімічні процеси [3].
Більшою мірою, ніж інші показники, кислотність перебуває під дією сільськогосподарського виробництва. Систематичне застосування мінеральних добрив, винос урожаєм та вимивання кальцію в умовах промивного режиму, кислі атмосферні опади спричиняють підкислення ґрунтового розчину [8]. Надмірна кислотність створює несприятливі умови для росту і розвитку рослин, знижує ефективність мінеральних добрив, стримує підвищення родючості ґрунтів [7].
Зважаючи на економічні труднощі в Україні, які склалися починаючи з 1990 року, на сьогодні внесення органічних добрив зведене до мінімуму, серед мінеральних добрив, основним чином, вноситься аміачна селітра, а вапнування майже не проводиться - все це в сукупності спричиняє розвиток деградаційних процесів ґрунтів, зокрема, їх підкислення [2, 4, 9]. Саме тому, одним із пріоритетних завдань нинішнього сільського господарства є розробка та впровадження заходів щодо хімічної меліорації ґрунтів сільськогосподарського призначення з метою відтворення їх родючості.
Об'єкт досліджень. Об'єктом досліджень є землі сільськогосподарського призначення, їх кислотний режим та хімічна меліорація ґрунтів.
Результати досліджень. Більша частина території України вкрита ґрунтами, яким притаманне нейтральне, слабокисле та слаболужне середовище. Але поряд з цим значну частину в ґрунтовому покриві займають ґрунти з кислою реакцією. Орні землі різного ступеня кислотності зустрічаються в 17 областях України.
За результатами УІІ-УПІ турів агрохімічної паспортизації відмічається процес підкислення орних ґрунтів [4]. Зростають площі слабко-, сере- дньо- та сильнокислих ґрунтів, у той час як територія сільськогосподарських угідь з нейтральною реакцією ґрунтового розчину зменшується (див. табл.). Особливо інтенсивно підкислення ґрунтів спостерігається в Поліссі, де підвищена кислотність ґрунтів зумовлена їх генетичною природою. Призупинення меліоративних заходів на таких ґрунтах відразу приводить у дію кислотно-лужну буферність ґрунтів, у результаті якої ґрунт повертається до притаманного для нього значення рН.
Традиційним шляхом покращення агрохімічних, фізико-хімічних та фізичних властивостей ґрунтів є вапнування кислих ґрунтів. Йому належить провідна роль у системі агротехнічних заходів, які забезпечують отримання високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур. Крім того, в умовах інтенсивного землеробства із значним рівнем застосування фізіологічно-кислих мінеральних добрив підвищується роль вапнування як фактора охорони навколишнього природного середовища, за допомогою якого компенсуються втрати кальцію, магнію, що відчужуються з урожаєм та мігрують з фільтруючими атмосферними опадами [7].
Перехід України на ринкові засади господарювання, а також дефіцит ресурсів меліорації сприяли підвищенню енергоємності заходів по нейтралізації ґрунтів. Однак відмовитись від вапнування означало б стати на шлях поступового підвищення кислотності ґрунтів, а значить погіршення його властивостей, зменшення ефективності добрив і зниження їх родючості.
Одним із пріоритетних напрямків у відновленні робіт з хімічної меліорації є використання місцевих сировинних ресурсів, які нині, поки що, недостатньо розробляються. Наприклад, багатою на сировину для вапняних добрив є Львівщина: крейдові мергелі (60-90 % СаСО3), вапняки (8590 % СаСО3).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: КИСЛОТНІСТЬ ҐРУНТІВ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ ЗЕМЛЕРОБСТВА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок