Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Сільське господарство -> реферат: АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Загрузка...

АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / сторінка 2

Назва:
АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
75,24 KB
Завантажень:
326
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
Кращим попередником для озимої пшениці у західному Лісостепу України є багаторічні бобові трави. Це основний чинник біологізації інтенсивних технологій. Наші дослідження показують, що сівба після конюшини на один укіс і на два укоси дає майже однакові результати - в середньому на всіх фонах добрив відповідно 60,8 ц/га та 60,1 ц/га (табл.1). Ефект напівпарового обробітку ґрунту після конюшини на один укіс оцінюється незначним приростом зерна - 0,7 ц/га. Різниця в урожайності на фонах N60-120P60-120K60-120 не перевищує 0,9 ц/га і тільки при найнижчій нормі добрив (N30P30К30) зростає до 1,7 ц/га.

Таблиця 1

Урожайність озимої пшениці Миронівська 61 залежно від попередника і норми добрив, ц/га, 1994-1996рр.*

* Азотні добрива під озиму пшеницю вносили у підживлення: N30P30К30 - N30 (ІІІ етап); N60P60К60 - N60 (ІІІ етап); N90P90К90 - N30 (ІІІ етап) + N60 (IV етап); N120P120К120 - N60 (ІІІ етап) + N60 (IV етап);

Приорювання зеленої маси другого укосу конюшини забезпечило найвищу врожайність на всіх варіантах удобрення - від 60,1 ц/га на фоні N30P30К30 до 66,2 ц/га на фоні N120P120К120. У середньому на фонах добрив, порівняно з конюшиною на один і два укоси, приріст становить 2,8-3,5 ц/га. Майже не має переваги (1,1 ц/га) приорювання зеленої маси конюшини на фоні N120P120К120. Зате на фоні N60P60К60 віддача від приорювання конюшини оцінюється в 4,8 ц/га, а на фоні N30P30К30 зростає до 5,9 ц/га. Розміщення озимої пшениці після гороху приводило до значного падіння врожайності порівняно з варіантами сівби після конюшини. Різниця в урожаї між варіантом після гороху і варіантом з приорюванням конюшини становить 7,3-10,8 ц/га. У середньому на фонах добрив урожайність пшениці після гороху була меншою на 9 ц/га. Після картоплі продуктивність озимої пшениці зменшилась порівняно з горохом в середньому на 3,3 ц/га. Після кукурудзи на силос урожайність знизилась порівняно з сівбою після конюшини з приорюванням зеленої маси на 16,5- 23,5 ц/га.

Аналіз даних табл.1 показує, що урожайність на рівні 50 ц/га можна одержати після гороху при внесенні N30P30К30. Після картоплі для формування такого врожаю необхідно вносити N60P60К60, а при розміщенні після кукурудзи норму мінеральних добрив необхідно збільшити до N120P120К120. Сівба пшениці після конюшини з приорюванням другого укосу забезпечила урожайність 60,1 ц/га при внесенні N30P30К30, тоді як, сіючи озиму пшеницю після гороху, картоплі і кукурудзи, такого рівня врожаю не досягаємо навіть при внесенні N120P120К120. Тобто за впливом на продуктивність, розміщення пшениці після конюшини з приорюванням зеленої маси другого укосу рівноцінне внесенню мінеральних добрив у дозі N90P90К90.

Найвищі показники скловидності зерна (82 - 83%), маси 1000 зерен (49,0 -49,6 г), вмісту сирої клейковини (29,0 - 30,2 %) і білка (13,9 - 14,0 %) були при сівбі пшениці після конюшини (табл.2). Розміщення озимини після інших попередників приводило до зменшення показників якості зерна. Встановлено тісну пряму кореляційну залежність між показниками врожайності та якості зерна, зокрема з скловидністю (г=0,977), натурою зерна (г=0,915), масою 1000 зерен (г=0,985), вмістом клейковини (г=0,979) і білка (г=0,961).

Таблиця 2

Якість зерна озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від попередника, 1994-1996 pp.*

* На фоні добрив N60P60K60

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО

ВІД УДОБРЕННЯ

У західних областях України завдяки достатній вологозабезпеченості ефективність добрив досить висока. Найвищі врожаї озимої пшениці одержують при внесенні всієї норми фосфорних і калійних добрив під основний обробіток ґрунту, а азотних роздрібнено у весняно-літній період вегетації. Найскладніше встановити оптимальні дози і строки внесення азоту.

Результати вивчення впливу мінеральних добрив (N0P0K0, N40P30K30, N80P60K60, N120P90K90) за різних норм висіву (3,0; 4,0; 5,0 млн./га) на продуктивність сортів Миронівська 61 і Циганка подано в табл.3.

У середньому за три роки на фоні N40P30K30 порівняно з варіантом без добрив, приріст зерна у сорту Миронівська 61 становить 7,4-11,4 ц/га, у сорту Циганка – 7,3-10,0 ц/га. Збільшення норми мінеральних добрив до N80P60K60 забезпечило приріст до контролю у сорту Миронівська 61 на 15,4-20,7 ц/га, у сорту Циганка на 12,5-19,4 ц/га. При внесенні N120P90K90 урожайність зростає порівняно з варіантом без добрив у сорту Миронівська 61 на 22,4-29,4 ц/га, у сорту Циганка на 17,7-25,2 ц/га.

Вищі прирости зерна, а отже й ефективніше використання мінеральних добрив, виявлено на варіантах з нормою висіву 3,0 млн./га, менші при нормі висіву 5,0 млн./га.

Сорт Циганка, як більш пластичний, на варіанті без добрив переважає за врожайністю сорт Миронівська 61 на 5,0-6,0 ц/га. Менші прирости зерна у Циганки від добрив можна пояснити вищою врожайністю на контролі – 32,2-34,6 ц/га (табл.3). На всіх фонах добрив сорт Циганка формує більшу

Таблиця 3

Вплив норм добрив на врожайність зерна сортів озимої пшениці за різних норм висіву
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
Реферат на тему: АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок