Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Сільське господарство -> реферат на тему: АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Загрузка...

АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / сторінка 3

Назва:
АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
75,24 KB
Завантажень:
326
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
продуктивність рослин, ніж Миронівська 61, що пояснюється вищою продуктивною кущистістю, густотою колосся і масою зерна з колоса у Циганки.

У пізніших наших дослідженнях у 2000-2002 рр. підвищення норми добрив з N0P0K0 до N60P40K40 забезпечило приріст урожаю у дев'яти сортів у середньому на 16,0 ц/га з відхиленням у межах 12,6 ц/га у Копилівчанки і 19,3 ц/га у сорту Мирхад. На фоні N120P80K80 приріст в середньому становить 29,3 ц/га, найменший він у Копилівчанки – 26,2 ц/га і найвищий у Миронівської 68 – 31,8 ц/га.

Згідно численних наукових рекомендацій норма внесення азотних добрив при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією становить 120 кг/га д.р. Тому в 1988-1991 pp. вивчались варіанти роздрібненого внесення цієї дози після однорічних трав на трьох сортах і шести нормах висіву (табл.4). Найвищий урожай у всіх сортів забезпечувало внесення добрив за схемою варіанта Д - 60,8-69,5 ц/га. Азот, внесений на початку весняної вегетації (III етап органогенезу), використовується на формування оптимального стеблостою. Основна частина азоту (N60) вноситься в кінці кущіння (IV етап), що забезпечує інтенсивне наростання фотосинтетичного апарату та закладання високопродуктивного колоса. Азот третього підживлення сприяє формуванню виповненого зерна, продовжує роботу фотосинтетичного апарату, підвищує якість зерна.

Дворазове внесення азоту за схемою Г виявилось дещо менш продуктивним порівняно з варіантом Д. Урожайність зменшилась залежно від сорту на 0,3-2,1 ц/га. Це можна пояснити тим, що запасів азоту, внесеного рано навесні (N60, II етап), не вистачає в кінці фази виходу в трубку, а внесення його на VIII етапі не може компенсувати нестачу. НІР05, ц/га для сорту 0,6-0,8; для добрив 0,9-1,3; для норми висіву 0,8-1,1; для взаємодії АВС 2,5-3,5.

Осіннє внесення азоту (варіант Б) виявилось не тільки неефективним, а й привело до значного зниження врожайності. Так, урожайність у сорту Щедра Полісся на варіанті Б знизилась порівняно з варіантом Д на 5,7 ц/га, у сорту Миронівська 61 - на 2,8 ц/га, у сорту Киянка - на 3,8 ц/га (табл.4).

Ще нижчим був урожай на варіанті В, де азотні добрива вперше застосували в кінці кущіння (IV етап), а найменшим - на варіанті А без азотних добрив.

За такою ж схемою вносили азотні добрива у дослідженнях 1996-1998 років. У середньому за три роки найменший урожай (36,7 ц/га і 38,2 ц/га) одержано на варіанті А, де не вносились азотні добрива. Найменший приріст зерна в обох сортів був при застосуванні добрив за схемою варіанта В (табл.5). Тут урожайність зросла у сорту Миронівська 61 до 52,4 ц/га, а в сорту Мирлебен - до 54,5 ц/га, що більше порівняно з варіантом А, відповідно на 15,7 ц/га (42,8%) і 16,3 ц/га (42,6%).

Таблиця 4

Продуктивність сортів озимої пшениці залежно від норм висіву і азотного живлення, ц/га, 1988-1991рр.

Таблиця 5

Вплив строків і доз внесення азоту на врожайність сортів озимої пшениці

Рівномірне використання азоту впродовж вегетаційного періоду, починаючи з осіннього внесення, на варіанті Б спричинило підвищення урожайності порівняно з варіантом В. У сорту Миронівська 61 урожайність зросла до 56,8 ц/га, що на 4,4 ц/га вище, ніж на варіанті В. У сорту Мирлебен цей приріст становить 4,8 ц/га. На варіанті Г урожайність зросла на 6 ц/га у сорту Миронівська 61 та на 6,7 ц/га у сорту Мирлебен порівняно з варіантом В. Приріст урожаю відбувся за рахунок зростання продуктивного стеблостою. Найвища врожайність зафіксована на варіанті Д. Порівняно з варіантом А вона зросла у сорту Миронівська 61 на 24,2 ц/га, або на 65,9%, а в сорту Мирлебен на 26,3 ц/га, або на 68,8%.

На підставі цих даних можна стверджувати, що в умовах західного регіону України осіннє внесення азоту менш ефективне, ніж весняно-літнє підживлення озимої пшениці. Проте основну частину азоту потрібно внести на ранніх етапах весняної вегетації. Якщо запізнитись з першим підживленням і провести його в кінці кущіння, продуктивність посівів знижується. Так, внесення азоту по 60 кг/га д.р. на IV і VIII етапах (варіант В) виявилось у наших дослідженнях найменш ефективним.

Залежність урожайності зерна озимої пшениці від доз і строків внесення азоту можна виразити у вигляді рівнянь регресії: для сорту Щедра Полісся – Y = 42,7+7,976Х1 + 42,866X2+7,537X22-72,507Xз+12,276 Хз2 + 50,235Х4 - 8,167X42, R=0,927; для сорту Миронівська 61 – Y= 42,5 + 7,706X1 + 36,243Хз- 4,653X22 + 33,468Хз - 4,379Хз2 - 51,177Х4 +7,833Х42, R=0,951; для сорту Мирлебен - Y=38,2 + 1,493Х1 - 15,049Х2+3,196Х22-11,327Хз+ 2,390Хз2 + 16,706Х4 - 2,833Х42, R=0,911, де Y - врожайність сорту, ц/га; Х1 - норма внесення азоту восени + азот на III етапі органогенезу; Х2 - норма азоту на II етапі; Хз - норма азоту на IV етапі; Х4 - норма азоту на VIII етапі.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
Реферат на тему: АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок