Головна Головна -> Реферати українською -> Сільське господарство -> Скачати реферат: АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Загрузка...

АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / сторінка 4

Назва:
АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
75,24 KB
Завантажень:
326
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
Порівняння урожайності на варіанті А (контроль) з іншими варіантами показує, що за рахунок внесення N120 одержуємо приріст врожаю в межах 23,5-27,0 ц/га при найкращому розподілі азоту під час вегетації. Приріст зменшується до 14,1-17,7 ц/га при пізніх строках підживлення (див. табл.4,5).

Під впливом різних доз і строків внесення азоту змінюється якість зерна. Показники якості зростають на всіх варіантах, де застосовувався азот. Так, скловидність зросла порівняно з контролем на 22-31%. Значно менша на контролі також натура зерна (табл.6).

Таблиця 6

Якість зерна озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від строків і норм внесення азотного добрива, 1996-1998рр.

Маса 1000 зерен найбільше зростає при застосуванні азоту у пізніших фазах розвитку рослин. Тому найвищою маса 1000 зерен виявилася на варіанті В (48,1г). Вміст сирої клейковини і білка теж був найвищим при внесенні азоту на IV етапі (N60) і VIII етапі (N60). Високими ці показники були на варіантах Г і Д, де значна частина азоту теж вносилась на IV і VIII етапах. Існує тісна пряма кореляційна залежність між показниками врожайності та якості зерна, а саме, з скловидністю (r=0,832), натурою зерна (г=0,898), масою 1000 зерен (г=0,806), вмістом клейковини (г=0,755) та білка (г=0,713).

Позитивний вплив азотних добрив на якість зерна спостерігається і в сорту Мирлебен.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СІВБИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

З метою визначення найкращого складу агрегату для передпосівного обробітку ґрунту проводились польові дослідження за схемою, поданою в табл.6. До передпосівного обробітку після оранки було проведено дві культивації за допомогою КПС-4 з боронами. Першу культивацію зроблено зразу ж після оранки, другу - через два тижні після оранки, а третю через 4 тижні після оранки проводили агрегатами згідно варіантів досліду.

Найменша продуктивність рослин (49,3 ц/га) була при використанні для передпосівної підготовки ґрунту культиватора КПС-4. Заміна культиватора КПС-4 простим агрегатом, що складається з кільчасто-шпорових котків та важких і посівних борін, сприяє збільшенню врожайності на 3,3 ц/га, або 6,7% (табл.7).

Урожайність при використанні УСМК-5,4 підвищилась до 55,7 ц/га, що на 6,4 ц/га, або 13,0% більше порівняно з обробітком ґрунту за допомогою КПС-4.

Найвища врожайність у досліді була при підготовці ґрунту комбінованим агрегатом РВК-3,6, де вона становила 58,1 ц/га. Це на 8,8 ц/га, або 17,8% більше, ніж при використанні культиватора КПС-4.

Таблиця 7

Урожайність зерна озимої пшениці сорту Мирлебен залежно від способу передпосівного обробітку ґрунту

З появою якіснішої техніки у 1997-1999рр. до схеми досліду було включено обробіток ґрунту за допомогою комбінатора ЛК-4 (Львів). Різниця в урожайності на варіантах з обробітком РВК-3,6 (60,2 ц/га) і ЛК-4 (58,4 ц/га) становить лише 1,8 ц/га. При цьому ґрунт не переущільнюється і добре розробляється навіть після не дуже якісної оранки. Особливо перспективним такий обробіток є на чистих від бур'янів полях та при відсутності можливостей провести триразовий обробіток для знищення бур'янів.

Використання тієї чи іншої сівалки дає різні способи сівби і визначає площу живлення, що впливає на врожайність озимої пшениці. Найменша продуктивність озимої пшениці була при рядковому способі сівби сівалкою СЗ-3,6 з дисковими сошниками - 48,0 ц/га (табл.8). При тому ж способі сівби застосування сівалки з анкерними сошниками (СЗА-3,6) дало приріст зерна на 1 ц/га або 2,1%. Використання сівалки СЗУ-3,6 для вузькорядного способу сівби забезпечило ріст продуктивності на 1,8 ц/га, або 3,7% за рахунок рівномірнішого розміщення насіння на площі, що привело до збільшення густот продуктивного стеблостою і маси зерна з колоса. Найкращі результати одержано при сівбі сівалкою СЗЛ-3,6 з анкерними сошниками і відстанню між рядками 7,5 см. Урожайність тут становить 52,6 ц/га, що на 4,6 ц/га, або 9,6% вище, ніж при сівбі сівалкою СЗ-3,6. Отже, кращі результати забезпечують сівалки з анкерними сошниками і шириною міжрядь 7,5 см.

Таблиця 8

Урожайність зерна озимої пшениці сорту Мирлебен залежно від способу сівби і типу сошника, ц/га

Вивчення способів сівби дало наступні результати. Висока врожайність була при вузькорядному (61,2 ц/га), розкидному (61,4 ц/га) і перехресному (61,7 ц/га) способах сівби (табл. 9).

При розміщенні рядків на відстані 12 см урожайність зменшилась порівняно з вузькорядним способом лише на1,2 ц/га. Дослідження показали, що чим більша ширина міжрядь, тим менша продуктивність рядкових посівів. Так, при звичайному рядковому (15 см) способі сівби урожайність зменшилась на 3,1 ц/га порівняно з вузькорядним. Збільшення ширини міжрядь до 22,5 см і 30 см привело до зниження продуктивності відповідно на 1,1 і 3,2 ц/га. Найкращі результати одержані у варіанті з точним висівом. Урожайність зросла на 4,4 ц/га порівняно з вузькорядним способом і на 7,5 ц/га порівняно з рядковим. Необхідно врахувати, що такий приріст одержано при нормі висіву 4,0 млн./га у всіх варіантах.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
Реферат на тему: АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок