Головна Головна -> Реферати українською -> Сільське господарство -> Технологія вирощування рису

Технологія вирощування рису

Назва:
Технологія вирощування рису
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,74 KB
Завантажень:
223
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
План

I. Народно-господарське значення рису

II. Морфологічні та біологічні особливості рису

Морфологія рослини рису

Ботанічне походження

Корнева система

Будова листя

Суцвіття

Біологічні особливості

Відношення до грунту

Відношення до тепла

Відношення до вологи

III. Технологія вирощування

Сорти і гібриди

Обробіток грунту

Внесення добрив

Місце в сівозміні

Догяд за посівами

Збирання врожаю

Література

Народно-господарське значення рису

Рис у світовому землеробстві є основною продовольчою культурою, продукцією якої харчується приблизно полонина людей земної кулі, які прожинають переважно у таких країнах, як Китай, Індія, Пакистан. Індонезія, Японія та Ін.

За посівними площами (140 млн га) та валовими .зборами зерна (понад 170 млн т) рис є третьою у світі зерновою культурою після пшениці та кукурудзи.

В якості харчового продукту рис використовується у вигляді крупи, яка містить до 75 % вуглеводів, 88 % крохмалю, до 7,7 % білків, до 0.5 % цукру, 1 % олії, вітаміни ВІ, Ва, РР. Рисова крупа відзначається низьким вмістом клітковини - всього 0,3 %, тому добре засвоюється організмом людини і є дієтичним продуктом харчування. Хворим рекомендується вживати рисовий відвар, який має цілющі властивості.

Відходи від переробки рису на крупу у вигляді борошна із вмістом до 11 % білка використовують як концентрований корм у тваринництві.

З рисового борошна і зародків зерна виробляють різні фармацевтичні препарати (фітин та ін.), вітаміни. Зародки, крім того, є сировиною для виробництва олії, яку використовують у миловарінні, для виготовлення свічок. З битого зерна виробляють крохмаль, спирт, рисову пудру.

Велике значення має рисова солома, з якої виробляють високоякісний папір, картон, мішковину, різні побутові вироби - міцні елегантні капелюхи, жіночі сумки тощо. Кормові якості рисової соломи і полови невисокі

Морфологічні та біологічні особливості рису

Морфологія рослини рису

Систематиками описано 23 види рису. Серед них лише один поширений у зоні субтропіків і південних районах країн помірного клімату - рис посівний (Orysa sativa) Вирощують його і в нашій країні. Цей вид поділяють на два підвиди рис звичайний з довжиною зернівок 5-7 мм і короткозерний з довжиною зернівок до 4 мм. У нас більше впрошують рис звичайний. Цей підвид поділяється па дві гілки - індійську і янонсько-китаііську. У індійської гілки відношення довжини зернівки до ширини 3: 1, у японсько-китайської - 1,4-2,9 : 1. У рису виділяють багато різновидів.

Коренева система рису мочкувата, складається з 100 - 200 коренів. Корені ніжні, мало галузяться, основна маса розміщується в шарі 20 - 25 см, 10 – 15 % проникає до 10 см, а окремі з них - до 60 - 90 см. Характерно те, що в коренях є розвинена повітроносна тканина (аеренхіма), завдяки якій в умовах затоплення підтримується необхідна концентрація кисню в коренях.

Листки рису лінійно-ланцетні, по краях гилчасто-зазублені, 20 -30 см. завдовжки і 1,5 – 2,5 см. завширшки.

Стебло - соломина 80—120 см. заввишки, з 8-13 вузлами, схильна до гілкування. Воно добре кущиться, утворюючн 3-5 продуктивних пагонів.

Суцвіття - малорозгалужена волоть 20-30см. завдовжки, має 80 - 250 колосків. Колоски одноквіткові з широкими ребристим и лусочками, тичинок шість. Рослина самозапильна.

Біологічні особливості

Відношення до грунту

На відміну від інших круп'яних культур, рис вирощують тільки при зрошенні в південних областях України. Грунти тут характеризуються низькою природною родючістю, тому одержання високих і сталих урожаїв неможливе без освоения сівозмін з багаторічними травами, посіву сидератів, внесення оптимальних норм органічних і мінеральних добрив. Беззмінне вирощування рису призводить до значного засмічення полів специфічною рослинністю, погіршення фізичних якостей грунту і ного виснаження.

Пеззмінпо сіяти рис можна не більше З- 4 років після пласта багаторічних трав з обов'язковою сівбою сидератів або внесенням органічних добрий після двох років вирощування рису.

Створення оптимальних ґрунтових умов з урахуванням меліоративного стану рисової зрошувальної системи, попередника, природної родючості грунтів, сорту, системи захисту і удобрення, режиму зрошення є основою одержання сталого врожаю з доброю якістю зерна

Відношення до тепла

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Технологія вирощування рису

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок