Головна Головна -> Реферати українською -> Сільське господарство -> Сучасна еволюція солонцевих грунтів

Сучасна еволюція солонцевих грунтів

Назва:
Сучасна еволюція солонцевих грунтів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,20 KB
Завантажень:
64
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
В умовах ринкової економіки та земельної реформи особливої актуальності набуває науковообгрунтоване господарське використання й підвищення родючості низькопродуктивних земель, до яких належать і солонцеві ґрунти.

Багаторічними дослідженнями встановлено, що основним напрямом меліорації солонцевих ґрунтів півдня України є плантажна оранка на глибину 55 60 см [1 5].

У процесі проведення такого обробітку відбувається механічне руйнування й перемішування солонцевого та підсолонцевого горизонтів і до орного шару залучаються карбонати кальцію, що сприяє самомеліорації ґрунтів. При цьому відбувається зниження солонцюватості, поліпшення агрофізичних властивостей, накопичення у ґрунті додаткової, дуже цінної для Степу вологи [4].

До цього часу на території України за період з 1961 до 1990 р. плантажна оранка проведена на площі близько 220 тис.га, що позитивно вплинуло на властивості і врожайність сільськогосподарських культур [4].

Але відкритим залишається питання постмеліоративних змін властивостей і продуктивності плантажованих ґрунтів.

У зв’язку з цим метою наших досліджень було вивчення сучасних процесів ґрунтоутворення в богарних і зрошуваних плантажованих ґрунтах півдня України.

Дослідження проводили у 2003 2005 рр. на двох довготривалих стаціонарних дослідах: Генічеської дослідної станції (дослід закладено в 1954 р. С.П. Семеновою-Забродіною) і СТОВ «Воїнське» Красноперекопського району АРК (дослід закладено в 1965 р. Г.М. П’ятаковою під керівництвом Г.В. Новікової).

Ґрунтовий покрив першого стаціонару представлено комплексом каштанових солонцюватих ґрунтів і солонців каштанових глибоких (>20%). У солонцях каштанових скипання від НСl спостерігається на глибині 42 45 см, сольовий горизонт залягає на глибині 70 90 см. Ґрунтовий покрив другого стаціонару представлено зрошуваними темно-каштановими солонцюватими ґрунтами, у яких карбонатний горизонт залягає на глибині 40 45 см, а сольовий – 120 130 см.

Дослідженнями встановлено, що будова ґрунтового профілю, яку набуває ґрунт відразу після проведення глибокої (60 см) плантажної оранки, поступово змінюється. Під впливом постійного обробітку ґрунту відбувається формування орного (0 – 30 см) горизонту середньою потужністю 25 30 см. Цей горизонт на 50–й рік післядії плантажної оранки набуває однорідного темнувато-сірого забарвлення. Глибше орного шару залягає агрогенноперетворений (турбурований) горизонт (30 60 см), який протягом 50 років залишається мозаїчним і складається з фрагментів надсолонцевого, солонцевого, карбонатного горизонтів та їх сумішок. Нижче міститься карбонатний горизонт, який не був залучений до обробітку і має природну будову.

При довготривалому постмеліоративному розвитку плантажованих ґрунтів реставрація солонцевого процесу за досліджуваний період не відбувається.

Це підтверджується відсутністю текстурної диференціації ґрунтового профілю за елювіально-ілювіальним типом і фізико-хімічних показників властивостей ґрунтів.

Щільність складення верхнього (0 60 см) меліорованого шару плантажованих ґрунтів протягом усього періоду досліджень залишається дещо нижчою, ніж на контрольному (неплантажованому) варіанті. Це забезпечує добру аерацію і водопроникливість, поступове розсолення верхньої (0 150 см) частини ґрунтового профілю плантажованого ґрунту.

Установлено, що під впливом тривалої післядії плантажної оранки в незрошуваних умовах у меліорованих ґрунтах переважають процеси розсолення верхньої (0 150 см) частини ґрунтового профілю. За 50-річний період спостережень зафіксовано зниження вмісту токсичних солей у верхній (0 100 см) частині ґрунту в порівнянні з вихідним майже в три рази. При цьому найбільш суттєве зниження вмісту солей відмічається на 13-й рік після проведення плантажної оранки. У наступні роки спостерігається лише тенденція до незначного їх зниження.

Водночас залучення карбонатів кальцію в орний шар ґрунту сприяло підвищенню активності іонів кальцію в ґрунтовому розчині. За рахунок цього відношення в меліорованому (0 60 см) шарі в плантажованих ґрунтах знизилося у три – п‘ять разів порівняно з вихідним рівнем, що свідчить про розсолонцювання ґрунту.

За даними вмісту увібраних катіонів у постмеліоративний період в орному шарі плантажованих ґрунтів відмічається поступове підвищення вмісту увібраного кальцію за одночасного зниження долі увібраного магнію і натрію. Ці зміни добре помітні вже на другий рік після обробки, але більш чітко вони простежуються через сім років (1961 р.). У наступні роки відбувається подальше розсолонцювання і на 50-й рік післядії на варіанті з плантажною оранкою вміст увібраного натрію складає 1,3% від суми увібраних катіонів, при 2,6% на контролі, а увібраного кальцію 74,6% (рис. 1).

Це пояснюється перш за все залученням до орного шару великої кількості глинистої карбонатної маси, що є постійним джерелом кальцію в розчині.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Сучасна еволюція солонцевих грунтів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок