Головна Головна -> Реферати українською -> Сільське господарство -> РОЛЬ ДОБРИВ І ПОПЕРЕДНИКІВ У ФОРМУВАННІ ВРОЖАЮ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

РОЛЬ ДОБРИВ І ПОПЕРЕДНИКІВ У ФОРМУВАННІ ВРОЖАЮ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Назва:
РОЛЬ ДОБРИВ І ПОПЕРЕДНИКІВ У ФОРМУВАННІ ВРОЖАЮ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,31 KB
Завантажень:
222
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РОЛЬ ДОБРИВ І ПОПЕРЕДНИКІВ У ФОРМУВАННІ ВРОЖАЮ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
Висвітлено результати 11-річних досліджень впливу добрив і попередників на продуктивність пшениці озимої. За умов несталого зволоження на чорноземах, реградованих від застосування N90P60K90, після гороху врожайність зерна коливалась від 50,8 до 63,6 ц/га.
Elucidated the results of the researches during 11 years of the influence of the fertilizers and precursors for the productivity of the winter wheat. At conditions of the unstable moistening at black soils regradated after using N90P60K90 after pea the productivity of grain fluctuated from 50.8 to 63.6 metric centner/hectare.
Постановка проблеми. Аналіз останніх публікацій. Важливим і поки що невикористаним резервом підвищення врожайності пшениці озимої після різних попередників є застосування добрив [1, 2, 3, 4]. Серед зернових колосових культур пшениця озима най вимогливіша до умов живлення [5, 6, 9]. Однак вплив добрив на елементи продуктивності багато гран- ний і вивчений поки що не повністю [4, 7, 8]. Отже, деякі питання вдосконалення технології вирощування пшениці озимої з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних умов мають бути вирішені та рекомендовані виробництву.
Мета досліджень - виявити вплив мінеральних добрив та попередників на продуктивність пшениці озимої за умов нестійкого зволоження на чорноземах реградованих.
Умови та методики проведення досліджень. Польові досліди проводили з 1988 р. у стаціонарному досліді на чорноземах реградованих. Орний шар ґрунту дослідних ділянок характеризується такими показниками: гумус за Тюріним - 2,73 %; рНКсі - 6,4; кислотність за Каппеном - 2,45 та сума увібраних основ за Каппеном- Гільковіцем - 37,2 мг-екв. на 100 г ґрунту, вміст рухомих форм азоту - 8,15, фосфору - 28,4, калію - 22,6 мг на 100 г ґрунту.
Клімат зони досліджень помірно-континентальний з нестійким зволоженням по періодах року та роках. У середньому за рік випадало 555 мм опадів з коливанням від 392 до 781, а за квітень- вересень - 329 мм, або 59 % від суми за рік.
Середньорічна температура повітря складала 7,6 оС з коливаннями від +37,9 оС влітку до -29,4 оС взимку. Перехід сезонних температур рівномірний без різких коливань.
Дослідження проведено за схемою (табл. 1). Використовували: Маа, Рсг, Кк; сорти: Охтирчанка, Іванівська 60, Миронівська 61.
Площа посівної ділянки - 203 м (29 м х 7 м), облікової - 100 м2 (25 м х 4 м); повторність варіантів досліду - трикратна; розміщення ділянок послідовне. Облік урожаю зерна суцільний, з усієї облікової ділянки; зважування з точністю до 0,1 кг. Урожай зерна доведено до стандартної, 14-відсоткової вологості; урожай соломи визначали за даними структурного аналізу пробних снопів. У зерні пшениці озимої визначали вміст білка - ДСТУ 3768:2004, клейковини - ГОСТ 13586.1-68, натурну масу - ГОСТ 10840-64, масу 1000 зерен ваговим методом. Дисперсійний аналіз результатів обліку врожайності - за Доспеховим Б.А. (1965). Технологія вирощування пшениці озимої у стаціонарному досліді з вивченням сівозміни була загальноприйнятою для Черкаської області. Всі роботи на дослідних ділянках виконувались якісно і в оптимальні терміни. Дослід доброякісний.
Обговорення результатів. За роки досліджень найменший коефіцієнт кущіння пшениці озимої виявлено при відновленні вегетації після пшениці озимої та кукурудзи, зібраної в молочно-восковій стиглості, а найбільше кущіння відбувалося після гороху (табл. 1). Структурний аналіз пробних снопів пшениці озимої показав, що найбільше продуктивних стебел (687 - 725 шт./м2) було після гороху, кукурудзи на зелений корм (584 - 641 шт./м2) та трав, зібраних на один укіс (592 - 647 шт./м2), а найменше - після кукурудзи, зібраної на силос (519 - 552 шт./м2) та пшениці озимої (548 - 561 шт./м2). Застосування дещо підвищених (Ы90Р60К90) доз добрив сприяло зростанню: довжини колоса, кількості колосків та зерен у колосі, маси 1000 зерен (табл. 3). Так, кількість зерен у колосі пшениці озимої після гороху склала 39 шт./м2, а після пшениці озимої, зібраної на зерно, - 31 шт.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: РОЛЬ ДОБРИВ І ПОПЕРЕДНИКІВ У ФОРМУВАННІ ВРОЖАЮ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок