Головна Головна -> Реферати українською -> Сільське господарство -> НАПРЯМИ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МИКОЛАЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААН

НАПРЯМИ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МИКОЛАЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААН

Назва:
НАПРЯМИ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МИКОЛАЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААН
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,76 KB
Завантажень:
345
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
САВЧЕНКО І.М., директор Миколаївського Інституту АПВ УААН
НАПРЯМИ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МИКОЛАЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААН
Подано основні результати і напрями досліджень Миколаївського Інституту агропромислового виробництва по використанню еколого-біологічних технологій у землеробстві та рослинництві.
Will Presented main results and line of investigations of Institute of agroindustrial production of Mycolaiv on use ecology-biological technologies in agriculture and plant growing.
Наукові розробки на користь еколого- біологічного землеробства та практичне їх впровадження в Україні є поки що недостатніми. Більш вагомими є досягнення зарубіжних країн, де багато видів сільськогосподарської продукції вирощують без застосування пестицидів, на основі органічної системи удобрення.
Разом з тим, Миколаївська школа фахівців еколого-біологічного землеробства є широко відомою в різних напрямках досліджень. Саме на Миколаївщині вперше в Україні розпочато дослідження з ґрунтозахисної системи землеробства (1954 р.), яку ініціював заслужений агроном України, кандидат сільськогосподарських наук, бувший завідувач Новоодеської державної сортодільниці І. Є. Щербак.
У розвитку цих досліджень Миколаївською обласною державною сільськогосподарською дослідною станцією (Н.Х. Грабак, М.О. Парфьонов), створена основа адаптивно- інтен-сивного рослинництва з використанням ґрунтозахисного обробітку залежно від структури агроландшафтів. При цьому, важливу роль у впровадженні пропаганді та поширенні ґрунтозахисної системи обробітку ґрунту в південному регіоні відіграли опорно-показові господарства, створені в кожному з 19 районів Миколаївської області.
Значний внесок у розвиток вітчизняної агроекології зроблено відомим вченим, доктором сільськогосподарських наук, академіком Української екологічної академії, колишнім директором Миколаївської обласної державної сільськогосподарської станції Лимарем Анатолієм Остаповичем. У своїй книзі "Экологические основы систем орошаемого земледелия" [1], відзначеної першою премією Української академії аграрних наук у 2000 році, він наполегливо ставить питання про недопущення екологічної деградації зрошуваних земель, обґрунтовує необхідність впровадження технічних та технологічних рішень для перетворення зрошуваного землеробства в екологічно-безпечну систему.
З 1980 року важливим напрямком досліджень під керівництвом А.О. Лимаря була агроекологічна оцінка сівозмін короткої ротації на зрошуваних землях. Зараз ці дослідження продовжуються лабораторією агроекології та моніторингу ґрунтів у богарних умовах. Вузькоспеціалізовані сівозміни з короткою ротацією виявилися найбільш оптимальною формою організації території землекористування для невеликих господарств. Вони пластичні, швидко освоюються й дають можливість скоротити набір шлейфу сільськогосподарських машин для вирощування польових культур.
За цей період встановлено [1, 2], що досліджувані зрошувані сівозміни мають позитивний баланс гумусу, з максимумом у спеціалізованих кормових сівозмінах, насичених проміжними посівами на 67-100 %, або люцерною до 33 %. Найменші темпи накопичення гумусу - в сівозмінах, спеціалізованих на вирощуванні технічних культур. Це пояснюється значною насиченістю просапними культурами та відсутністю люцерни.
Структура сівозмінної площі суттєво вплинула і на агрофізичні властивості ґрунту. В зрошуваних сівозмінах короткої ротації найбільша кількість агрономічно-цінних агрегатів формується при насиченні їх люцерною. По пласту люцерни сума водотривких агрегатів збільшується в 2,7 рази. В подальшому їх кількість зменшується, але на третій рік після оранки люцерни кількість водотривких агрегатів залишається на 11 % вищою, ніж у вихідному ґрунті. В цілому структура ґрунту набуває водотривкості, підвищується його водопроникність, пористість, зменшується щільність [2].
Аналогічним чином впливають на властивості ґрунту насичення їх проміжними посівами. Крім того, вони дозволяють зменшити негативний ефект беззмінних посівів, покращити фітосанітарний стан ґрунту і підвищити економічну ефективність сівозмін за рахунок одержання додаткових 60-70 ц/га кормових одиниць.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: НАПРЯМИ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МИКОЛАЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААН

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок