Головна Головна -> Реферати українською -> Сільське господарство -> реферат: ХЛІБНИЙ ТУРУН (ZABRUS TENEBRIOIDES G.) У ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ

ХЛІБНИЙ ТУРУН (ZABRUS TENEBRIOIDES G.) У ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ / сторінка 2

Назва:
ХЛІБНИЙ ТУРУН (ZABRUS TENEBRIOIDES G.) У ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,01 KB
Завантажень:
115
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Тривалість періоду пошкодження рослин у весняний період залежить від вікового складу личинок та погодних умов, він, звичайно, продовжується до середини травня.
Відродження жуків і вихід їх на поверхню ґрунту збігається з наливом і достиганням зерна
Це свідчить, що проблема із захистом зернових колосових і, насамперед, озимої пшениці від хлібного туруна, в області достатньо гостра.
Для запобігання зростання чисельності та підвищення шкідливості турунів першочерговим є дотримання науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні, де кількість повторних посівів озимини обмежено. Відомо, що площі озимої пшениці за колосовими попередниками не повинні перевищувати 15-20 % загальної площі колосових культур [2]. До речі, у Миколаївській області майже третина площі озимої пшениці щорічно розміщується за колосовими попередниками. За даними Інституту захисту рослин, монокультура вирощування зернових, зокрема озимої пшениці, збільшує кількість хлібного туруна в 7 раз [5].
Оптимізувати заходи захисту озимої пшениці від хлібного туруна в осінній період вегетації озимої пшениці. Один жук може пошкодити 5060 зерен. Крім того, значну частину зерен вони вибивають із колосся [1; 4].
За метеорологічними умовами, Миколаївська область належить до зони поширення та шкідливості хлібного туруна, де середня температура ґрунту на глибині 20-30 см у найхолодніший місяць року (січень) не опускається нижче -2 °С [2]. Чисельність та шкідливість цього фітофага значно зростає в роки з тривалою теплою і вологою осінню та помірно м'якою зимою. В окремі роки за тривалих сильних морозів (-15-20 °С) у результаті вимерзання різко знижується кількість зимуючих личинок.
За 16 років спостережень підвищена щільність популяції шкідника відмічена з 56 % випадків. Спалахи масового розмноження фітофага, коли в осінній період вегетації озимої пшениці чисельність личинок в 2-5 разів перевищувала ЕПШ, зафіксовано в 1996, 1997, 2001, 2008 роках (рис. 1).
можливо за поєднання різних методів та прийомів, у тому числі і агротехнічного. Важливим агротехнічним прийомом є строки сівби озимої пшениці. Досить часто вони відіграють істотну роль у захисті рослин від шкодочинних об'єктів.
У південних районах Миколаївської області прийняті наступні середні календарні строки сівби озимої пшениці: ранні - 5-14.09; оптимальні - 15-25.09; пізні (допустимі) - 5.09-5.10.
Нами були проведені дослідження з вивчення особливостей розвитку, розповсюдження та шкідливості хлібного туруна на посівах озимої пшениці за різних строків сівби. Дослідження виконувались у польових дослідах у виробничих умовах лабораторії зернових культур Миколаївського інституту АПВ.
Ґрунтове вкриття на площі дослідів - чорнозем південний, залишково-слабосолонцюватий, важко суглинковий на карбонатному лесі. Уміст гумусу за Тюріним в шарі 0-30 см - 2,2-2,9 %. Вирощування озимої пшениці здійснювали відповідно до технології, прийнятої для степової зони України. Озиму пшеницю сорту Альбатрос одеський висівали 10 вересня (ранній строк сівби), 22 вересня (оптимальний) та 5 жовтня (пізній). Обліки чисельності личинок туруна з урахуванням їх вікового складу здійснювали восени: після появи сходів, у фазу 3-х листків та кущіння і весною - у період відновлення вегетації культури методом ґрунтових розкопок площадок 0,25м2 (50 х 50 см), глибиною до 30 см [6].
Як показали результати досліджень, погодні умови в осінній період вегетації озимої пшениці не завжди були сприятливими для розвитку як самої культури, так і хлібного туруна. Так, засушлива погода в серпні, яка спостерігалась протягом 3-х років досліджень (2006-2008 рр.) стримувала вихід жуків з діапаузи, який у 2006 році був відмічений 26-го серпня, у 2007 - 20-го серпня, у 2008 - 22-го серпня, тоді як в 2005 році, коли за першу декаду серпня випало 54 мм (675 % відносно до норми), вихід жуків з діапаузи спостерігався набагато раніше - 12-го серпня. Відродження личинок у 2005-2007 роках зафіксовано практично в однакові строки (12-14 вересня), в 2008 році - значно пізніше (25 вересня).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: ХЛІБНИЙ ТУРУН (ZABRUS TENEBRIOIDES G.) У ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок