Головна Головна -> Реферати українською -> Технічні науки -> Склеювання деревини – вибір клею і приготування клейових розчинів, підготовка до склеювання поверхонь. Режими та обладнання та ТБ при склеюванні

Склеювання деревини – вибір клею і приготування клейових розчинів, підготовка до склеювання поверхонь. Режими та обладнання та ТБ при склеюванні

Назва:
Склеювання деревини – вибір клею і приготування клейових розчинів, підготовка до склеювання поверхонь. Режими та обладнання та ТБ при склеюванні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,78 KB
Завантажень:
262
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
РЕФЕРАТ
на тему:
Склеювання деревини – вибір клею і приготування клейових розчинів, підготовка до склеювання поверхонь. Режими та обладнання та ТБ при склеюванні


Загальні відомості про склеювання деревини.
Вибір клею і приготування клейових розчинів.
Підготовка поверхні деталей до склеювання та нанесення клейових розчинів на них.
Режими склеювання.
Обладнання для склеювання.
Організація робочого місця та техніка безпеки при склеюванні
Склеювання є основним видом з'єднання деталей в столярно-меблевому виробництві, внаслідок якого можна виготовити деталі будь-яких розмірів і форм.
Основними видами склеювання є:
склеювання брусків або дощок площинами в блоки для виготовлення деталей великого перерізу (рис. 1, а);
склеювання дощок кромками в щити для збільшення ширини (рис. 1, б);
склеювання тонких пластин деревини (шпону) з одночасним-гнуттям для виготовлення гнутих (гнутоклеєних) деталей (рис. 1, в);
облицьовування, тобто обклеювання деталей з деревини малоцінних порід тонким шпоном більш цінних порід деревини (рис. 1, г)\
склеювання брусків, клеєної фанери або шпону в пустотілі щити з різним наповненням (рис. 1, д);
з'єднання деталей у вузли і вироби при складанні їх (рис. 1, є);
пресування дрібної деревини (стружок, тирси та ін.), змішаної в клеєм, в різні деталі й вузли.
Рис. 1. Основні види склеювання деревини
Технологічний процес склеювання складається з таких операцій:
підготовка до склеювання деталей і шпону;
підготовка клейового розчину;
нанесення клейового розчину на деревину;
запресовування склеюваних деталей і витримування їх у стисненому стані до схоплювання клею;
витримування склеєних деталей після розпресовування.
Нанесений на поверхні деталей клей проникає в міжклітинні і внутрішньо-клітинні простори деревини, застигає там і внаслідок цього ніби зшиває склеювані поверхні тонкими ниточками (ворсинками). При цьому між склеюваними поверхнями утворюється дуже тонкий шар клею (0,08—0,15 мм). При товщині клейового шва меншій за 0,08 мм його міцність знижується, і таке склеювання називають «голодним». При товщині понад 0,15 мм міцність також знижується, тому що змащені клеєм ворсинки не доторкуються, а товстий клейовий шар з часом розтріскується.
Міцність клейових з'єднань залежить від рівномірності нанесення клейового шару, від щільності прилягання склеюваних площин, а також від якості клею. У лабораторних умовах міцність склеювання визначають розриванням склеєних зразків на спеціальних розривних машинах. У виробничих умовах міцнить склеювання визначають розколюванням склеєних зразків деревини стамескою по шву.
Розрізняють чотири характерні розколи: по деревині, по деревині — клею, по клею — деревині і по клею.
Розкол по деревині означає, що клейовий шов міцніший, ніж деревина. Розкол по деревині — клею також свідчить про високу міцність клейового шва, бо більш ніж половина площі склеювання розкололась по деревині, а менше — по клею. Розкол по клею — деревині свідчить про низьку міцність клейового шва, тому що більш ніж половина площі склеювання розкололась по клею і менше — по деревині. Розкол по клею свідчить про низьку міцність склеювання. Такий клей ні в якому разі застосовувати не можна.
Для високоякісного склеювання слід правильно вибрати вид клею, приготувати клейовий розчин; рівномірно нанести його на деревину і точно дотримуватись режимів склеювання.
Вибір клею і приготування клейових розчинів
На сучасних меблевих підприємствах для виробництва меблів широко застосовують клей на основі синтетичних смол: термореактивних (сечовино- і меламіноформальдегідних і фенолформальдегідних) та термопластичної смоли (полівінілацетату), а також білкові клеї з глютину (кістковий, міздровий, риб'ячий) і казеїну. Крім того, для приклеювання до деревини пластичних мас і тканини застосовують деякі марки гумових клеїв.
Приготування робочих розчинів глютинових клеїв. Глютинові клеї надходять на виробництво у вигляді плиток, стружок і галер-ти. Приготовляючи клейовий розчин з плиткового клею, плитки вміщують в посуд з водою на 6—12 год для розбухання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Склеювання деревини – вибір клею і приготування клейових розчинів, підготовка до склеювання поверхонь. Режими та обладнання та ТБ при склеюванні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок