Головна Головна -> Реферати українською -> Технічні науки -> Дослідження космічного простору. Радіолокація

Дослідження космічного простору. Радіолокація

Назва:
Дослідження космічного простору. Радіолокація
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,01 KB
Завантажень:
124
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
“Дослідження космічного простору. Радіолокація”


Радіолокація - область науки і техніки, предмет якої - спостереження різних об'єктів (цілей) радіотехнічними методами: їхнє виявлення, розпізнавання, визначення їхніх координат і швидкості й ін.
Розрізняють активну і пасивну радіолокації. При активній радіолокації об'єкт опромінюється радіохвилями, що посилаються радіолокаційними системами (РЛС), у результаті чого виникають сигнали від об'єкта. Активна радіолокація, у свою чергу, підрозділяється на радіолокацію з пасивною й активною відповідями.
При радіолокації з пасивною відповіддю виявлення роблять по сигналі, відбитій від об'єкта після опромінення його електромагнітними хвилями. У цьому випадку сигнал, випромінюваний РЛС, називають зондувальним, а сигнал, що приходить від мети, - відбитим чи луною-сигналом. Значення відбитого сигналу залежить від властивостей об'єкта, що відбивають.
При радіолокації з активною відповіддю виявлення роблять по сигналу, ретрансльованому об'єктом. При цьому прямий сигнал називають запитальним, а сигнал прихожий від мети, - відповідаючим. Ретрансляційну апаратуру, що знаходиться на об'єкті, іменують відповідачем. Інтенсивність відповідного сигналу залежить від потужності встановленого на об'єкті ретрансляційного передавача. Дальність дії цих РЛС набагато більше дальності дії РЛС із пасивною відповіддю. Однак такі РЛС можуть працювати тільки з «своїми» об'єктами. Їх в основному використовують для супроводу ракет і інших об'єктів, що володіють слабкими властивостями, що відбивають, а також для впізнання «своїх» об'єктів.
Пасивна радіолокація заснована на прийомі власного радіовипромінювання об'єктів. РЛС із пасивною радіолокацією не має передавача. Вона має лише спрямовану прийомну антену, що уловлює випромінювання об'єкта, приймач, що підсилює прийняті радіосигнали, і пристрою, за допомогою яких відбуваються реєстрація й аналіз цих сигналів. Такі РЛС використовують для дослідження явищ, що відбуваються в космічному просторі (радіотелескопи), а також для визначення місця розташування кораблів і літаків по радіомаяках (радіопеленгація).
Основний є активна радіолокація, що надалі іменується просто радіолокацією. У радіолокації застосовують РЛС із безупинним і імпульсним випромінюванням енергії.
Ще А.С. Попов помітив, що радіохвилі мають здатність відбиватися. На цьому і заснований принцип дії радіолокаційної станції. Могутній промінь радіолокаційного передавачам фокусується великою антеною в напрямку досліджуваного об'єкта, фіксується і вивчається відбитий радіосигнал, на основі чого робляться висновки про ті чи інші характеристики об'єкта. Перші роботи зі створення радіолокаційних систем почалися в нашій країні в середині 30-х років. Вперше ідею радіолокації висловив науковий співробітник Ленінградського електрофізичного інституту (ЛЕФІ) П.К. Ощепков ще в 1932 році. Пізніше він же запропонував ідею імпульсного випромінювання.
16 січня 1934 року в Ленінградському фізико-технічному інституті (ЛФТІ) під головуванням академіка А. Ф. Іоффе відбулася нарада, на якому представники ПВО РККА поставили задачу виявлення літаків на висотах до 10 і дальності до 50 км у будь-який час доби й у будь-яких погодних умовах. За роботу взялися кілька груп винахідників і вчених. Уже влітку 1934 року група ентузіастів, серед яких були Б. К. Шембель, В.В. Цимбалин і П. К. Ощепков, представила членам уряду досвідчену установку. Проект одержав необхідне фінансування й у 1938 році був випробуваний макет імпульсного радіолокатора, що мав дальність дії до 50 км при висоті мети 1,5 км. Творці макета Ю. Б. Кобзарев, П. А. Погорелко і Н. Я. Ченців у 1941 році за розробку радіолокаційної техніки були визнані гідними Державної премії СРСР. Подальші розробки були спрямовані в основному на збільшення дальності дії і підвищення точності визначення координат. Станція РУСЯВА- 2 прийнята влітку 1940 роки на озброєння військ ПВО не мала аналогів у світі по своїх технічних характеристиках, вона послужила гарну службу під час Великої Вітчизняної війни при обороні Москви від нальотів ворожої авіації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Дослідження космічного простору. Радіолокація

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок