Головна Головна -> Реферати українською -> Технічні науки -> Концепція корисності. Загальна і гранична корисність.

Концепція корисності. Загальна і гранична корисність.

Назва:
Концепція корисності. Загальна і гранична корисність.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,95 KB
Завантажень:
282
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Концепція корисності. Загальна і гранична корисність.


Корисність — суб'єктивне ставлення людей до товару. Далі розглядатимемо корисність не окремого товару, а всього набору споживаних благ (наприклад, двох). Відомі два підходи до вимірювання корисності — кіль-кісний та порядковий.
Кількісний (кардиналістський) підхід до корисності передбачає, що корисність може мати кількісний вимір, тобто визначається функціонально. Функція корисності показує залежність корисності від загальної кількості споживаних благ.
U=f(X,Y),
де U – рівень корисності; X, Y – кількості споживаних благ.
Для оцінки зміни корисності використовується поняття граничної корис-ності. Гранична корисність (MUX) блага X — зміна загальної корисності набору товарів при зміні кількості даного блага на одиницю. Математично граничні корисності блага X і блага Y при незмінності кількостей всіх інших благ є частковими похідними функції корисності:
,
Гранична корисність зменшується при збільшенні кількості товарів, які є у розпорядженні споживача (закон спадної граничної корисності, або перший закон Госена). Корисність залежить не тільки від споживчих влас-тивостей блага, але й від його кількості.
Гранична корисність будь-якого блага визначається приростом сукупної корисності, яку одержує споживачі внаслідок споживання наступної одиниці цього блага. На рис. 1 показана сукупна гра-нична корисність споживання студентом котлет відповідно до пока-зників, наведених в табл. 2.1.
Рис. 1. Сукупна (а) та гранична (б) корисність
Функція граничної корисності є спадною лінією, вона схожа на криву попиту, але це не одне і те ж. Крива граничної корисності від-носиться до психологічної величини корисності - ютіля, а крива попиту - до ціни блага. Гранична корисність може бути обчислена не тільки відносно фізичних одиниць благ, а і до їх вартісного вира-зу. При цьому, гранична корисність на гро-шову одиницю є також спадною функцією, яка відрізняється від функції граничної корисності у ютілях на постійну величину або відповідає їй, коли ціна є рівною 1 грн. (грошовій одиниці).
Теорія поведінки споживача виходить із того, що споживач поводиться раціонально і намагається максимізувати задоволення сво-їх потреб у процесі споживання товарів та послуг. Основними при-пущеннями, які покладені в основу теорії споживацького вибору, є:
1. Здатність споживача ранжувати, тобто із двох благ або їх на-борів (X та У)споживач завжди може віддати перевагу одному із них або вважати їх рівними між собою.
2. Транзитивність - одне з положень формальної логіки, яке го-ворить про те, що коли для споживача товар А більш привабливий, ніж Б, а товар Б більш привабливий, ніж товар В, то і товар А є більш привабливий ніж товар В. Відповідно, якщо товар А рівно-значний для споживача товару Б, і товар Б рівнозначний товару В, тоді товари А і В для нього також рівноважні. Це припущення дає можливість однозначно вистроїти всі товари у послідовності зрос-тання або спадання задоволення від їх споживання.
3. Монотонність витікає з природи людини, її бажань мати як можна більше благ, тобто споживач віддає перевагу більшій, аніж меншій кількості благ.
4. Рефлективність, тобто коли споживач має два однакових бла-га, то він вважає що будь-яке з них не гірше іншого.
5. Споживач завжди максимізує свою корисність, тобто витра-чає свій бюджет (доход) таким чином, щоб отримати максимальне задоволення від суми придбаних благ.
Будь-яка можлива комбінація благ ХА та YА може бути показана як відповідна точка А у системі координат "X-Y"
Мал. 1. Крива байдужості
Мал. 2. Карта кривих байдужості.
Крива байдужості — це лінія рівної корисності, усі точки якої харак-теризують набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності U=U0 (див. мал. 1).
Карта кривих байдужості є множиною всіх можливих рівнів корисності (U1, U2, U3) для певного споживача (див. мал..2).
В цілому кривим байдужості притаманні такі властивості:
1. Криві байдужості мають від'ємний нахил, тому що для збереження ко-рисності зменшення кількості одного товару в наборі має компенсуватися збільшенням кількості іншого.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Концепція корисності. Загальна і гранична корисність.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок