Головна Головна -> Реферати українською -> Технічні науки -> Розрахунок технологічної ефективності витіснення нафти розчином активної домішки міцелярного розчину

Розрахунок технологічної ефективності витіснення нафти розчином активної домішки міцелярного розчину

Назва:
Розрахунок технологічної ефективності витіснення нафти розчином активної домішки міцелярного розчину
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,33 KB
Завантажень:
401
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИТІСНЕННЯ НАФТИ РОЗЧИНОМ АКТИВНОЇ ДОМІШКИ МІЦЕЛЯРНОГО РОЗЧИНУ
Заводнення на сьогодні є основною технологією видобутку нафти, але при цьому у покладі залишається не видобутою значна частина нафти. Так, у сприятливих умовах при витісненні нафти водою коефіцієнт нафтовіддачі може сягати 0,65-0,7, а при відборі так званих важковидобувних запасів (мала проникність, велике неоднорідність пласта, висока в'язкість нафти) він складає лише 0,3-0,35.
Неповне витіснення нафти водою з пластів зумовлене: 1) капілярними силами; 2) мікро- та макронеоднорідністію пластів; 3) в’язкістю нафти.
Капілярні сили викликані капілярним тиском
(5.1)
де у – поверхневий натяг не межі поділу нафта - вода; и – кут змочування поверхні пор водою; r – радіус порового каналу.
Поверхні порових каналів в основному гідрофільні, тобто добре змочу-ються водою (кут змочування и <90°), хоча під дією асфальтенів нафти частково можуть бути гідрофобізовані (и°).
Для кожного окремо взятого зразка породи розмір пор змінюється у широких межах. Наприклад, у середньопроникних пластах (0,4-0,5 мкм2) радіус пор може змінюватися практично від нуля до 100-150 мкм2 при середньому значенні 10-20 мкм2, тобто має місце мікронеоднорідність порового простору. У дрібних порах капілярний тиск сягає 0,03-0,05 МПа.
На фронті витіснення у гідрофільних пластах під дією капілярних сил рідина швидше надходить у дрібні пори, ніж у великі (внаслідок більшої вели-чини капілярного тиску у дрібних порах). Тобто капілярні сили у гідрофільних пластах вирівняють фронт витіснення, сприяють витісненню нафти з дрібних пор, підвищуючи тим самим нафтовіддачу. При цьому необхідно, щоб швид-кість переміщення фронту витіснення була співрозмірною швидкості капіляр-ного всмоктування. Але таке можливе лише за дуже малих перепаді р тиску (до 0,3 МПа) між зонами закачування води та нафти, які в 15-20 разів менші від тих перепадів, що має місце на практиці й забезпечують економічно обґрунтовані темпи відбору нафти.
За реально існуючих швидкостей витіснення під дією гідродинамічного перепаду тиску нафти з випередженням витісняється з великих порових каналів, а під дією капілярних сил вона з дрібних пор витісняється водою в уже об-воднені великі пори, де утворюються окремі краплини (глобули) нафти у воді.
Для витіснення краплини нафти з порового каналу змінного перерізу не-обхідно перебороти різницю капілярних тисків (ефект Жамена), що визначається за формулою Лапласа
(5.2)
де , - відповідно більший (розширення) і менший (звуження) радіус порового каналу.
У гідрофобних колекторах вода може знаходитися тільки у центральній частині великих пор, тому нафта, то знаходиться у вигляді плівки на стінках великих пор та у дрібних порах дуже погано витісняється водою (коефіцієнт витіснення сягає лише 0,25-0,4). З попереднього зрозуміло, що усунення капі-лярних сил також сприятиме підвищенню нафтовіддачі. У частково гідрофон-бізованих пластах картина витіснення буде якоюсь мірою проміжною.
Зі збільшенням в’язкості нафти, точніше, зі зменшенням величини спів-відношення в’язкостей води та нафти нафтовіддача зменшується.
Отже, зменшення чи усунення дії капілярних сил, вирівнювання проник-ностей у різних об'ємах (шарах, зонах) пласта та збільшення співвідношення в’язкостей витіснювального агента й нафти сприяє збільшенню нафтовилучен-ня. Досягнути збільшення нафтовилучення вдається введенням різних домішок до нагнітальної води.
Домішку, яка здатна впливати на гідродинаміку потоку – умови руху рідину пористому середовищі, незалежно від її породи, називають активною домішкою, у противному разі – пасивною (пасивна домішка впливає тільки на сорбцію і розчинність активних домішок). Домішка може мати як фізичну (теплота), так і хімічну природу (полімери, СО2, луги, поверхнево-активні речовини – ПАР). Прийнято також розрізняти малоконцентровані (розчини ПАР, полімерів, карбонізована вода) і висококонцентровані розчини активних домішок (СО2, гази високого тиску, розчинники, міцелярні розчини).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Розрахунок технологічної ефективності витіснення нафти розчином активної домішки міцелярного розчину

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок