Головна Головна -> Реферати українською -> Технічні науки -> Системи технологій і екологічні проблеми хімічної промисловості

Системи технологій і екологічні проблеми хімічної промисловості

Назва:
Системи технологій і екологічні проблеми хімічної промисловості
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,28 KB
Завантажень:
523
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Системи технологій і екологічні проблеми хімічної промисловості


Хімізація економіки й екологічні проблеми
На підставі матеріалу із попередніх розділів можемо дійти висновку, що більшість процесів біосфери і технологій виробництва, а також забруднення навколишнього середовища — хімічні. Отже, природні закони перетворення речовини — це відомі нам закони хімії, досконале знання яких — ключ до раціонального використання природних ресурсів на потребу людині. Завдяки пізнанню законів перетворення речовини людина створює нові матеріали, добрива, синтезує біологічно активні препарати.
Хімізація народного господарства є характерною рисою сучасної економіки й науково-технічного прогресу. Водночас недостатньо збалансоване багатотоннажне виробництво і неконтрольоване застосування хімічних речовин у сільському господарстві й побуті стає небезпечним для здоров’я людей.
Хімічне виробництво нині об’єднує понад два десятки галузей промисловості: азотної, хлорної, содової, фосфорної, основної, калійної, йодобромної, органічних барвників, важкого органічного синтезу, хімічного й синтетичного волокна, пластичних мас, каучуку, товарів побутової хімії.
Нагадаємо деякі особливості хімічного виробництва. По-перше, це висока токсичність і шкідливість для здоров’я людини відходів виробництва за відносно невеликих концентрацій у навколишньому середовищі.
По-друге, це велика потреба у дефіцитній прісній воді. Її витрати становлять, наприклад, на 1 t аміаку 800 … 1000 m3, каучуку й гуми — 2400 m3, капролактаму — 5000 m3. Сучасні заводи пластмас або синтетичного каучуку використовують стільки води, скільки її потрібно для міста з населенням 0,5 … 1 млн людей.
По-третє, стоки хімічних підприємств потребують більш ніж десятикратного розведення чистою водою, оскільки токсичні речовини в них за певних концентрацій згубні для рослинного і тваринного світу річок та водоймищ.
Крім шкідливих для природи і людини безпосередніх відходів хімічної промисловості, дуже небезпечним є те, що хімія синтезує неприродні сполуки, котрі є або надзвичайно стійкими, через що не включаються в природний кругообіг речовини (пластмаси), або надзвичайно активними щодо зміни процесів живої природи (дефоліанти, гербіциди, інсектициди). Перші у вигляді відходів (пляшки, банки, пакети) надовго забруднюють навколишнє середовище, а другі, накопичуючись у росли-нах і тваринах, якими харчується людина, згубно діють на її здоров’я.
Збільшення використання добрив і пестицидів у сільському господарстві зумовило їх постійне надходження з поверхневими стоками у водоймища. Крім шкоди, якої завдають добрива, про що вже згадувалося раніше, деякі пестициди в умовах водоймищ набувають особливо небезпечних властивостей. Так, фосфороорганічні інсектициди, наприклад, хлорофос, структурна формула якого
збільшують свою токсичність у воді в кількадесят разів.
Великої шкоди річкам, озерам і штучним водоймищам завдають синтетичні мийні засоби, які потрапляють у них разом з промисловими й побутовими стічними водами. Вода таких водоймищ не тільки сама стає непридатною для вживання в побуті, а й забруднює водоносні горизонти артезіанських джерел. Потужним джерелом забруднення атмосфери є сучасна азотна промисловість, продуктами якої є аміак (NН3), азотна кислота (НNО3) та азотні добрива — аміачна селітра (NН4NО3) і карбамід (СО(NН2)2). Навколо деяких комбінатів (часто вже за 3 … 5 km) концентрація аміаку в повітрі значно перебільшує допустимі норми, а з високої труби і вдень, і вночі стелеться червоно-жовтий шлейф диму — «лисячий хвіст» з оксидів азоту (NО, NО2).
Виробництво полімерних матеріалів (каучуку, волокон, пластмас) також характеризується значними викидами в атмосферу цілої низки дуже шкідливих речовин: ціанідів — солей синильної кислоти (МеСN, де Ме — одновалентний метал), фосгену (дихлориду вуглецевої кислоти СОСl2), хлориду водню (НСl), бензолу (С6Н6), дивінілу (СН2—СН=СН—СН2), циклогексану (С6Н12), хлоропрену (СН2—СН=ССl—СН2) та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Системи технологій і екологічні проблеми хімічної промисловості

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок