Головна Головна -> Реферати українською -> Технічні науки -> Методи виробництва заготовок і деталей

Методи виробництва заготовок і деталей

Назва:
Методи виробництва заготовок і деталей
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,09 KB
Завантажень:
144
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Методи виробництва заготовок і деталей


ПЛАН
1 Ливарне виробництво.
1.1 Ливарні сплави і формувальні суміші.
1.2 Класифікація ливарних форм і технологія їх виготовлення
1.3 Плавильне обладнання.
1.4 Спеціальні види лиття.
2 Обробка металів тиском.
2.1 Теоретичні відомості про обробку металів тиском.
2.2 Основні види обробки металів тиском.
2.3 Нові методи обробки металів тиском.
3 Зварювання і паяння металів.
3.1 Види зварних з’єднань, їх різновиди і застосування.
3.2 Методи контролю за якістю зварних з’єднань.
3.3 Газове і дугове різання металів та їх застосування.
3.4 Паяння металів.
3.5 Основи технології виробництва виробів з деревини, пластмас, скла, гуми.


1.1. Ливарні сплави і формувальні суміші.
Із сплавів для лиття використовують ті, які мають високі ливарні властивості (рідинотекучість, усадку, ліквацію).
Основну масу чавунного литва виготовляють із сірого і високоміцного чавуну.
Ливарні властивості сталі гірші, ніж у чавунів. Для лиття використовують доевтектоїдні сталі з вмістом 0,1-0,6 % вуглецю і леговані сталі з марганцем, кремнієм, нікелем, хромом, міддю тощо.
Із кольорових сплавів у ливарному виробництві використовують: кремнієві, алюмінієво-залізні, марганцево-олов’яно-свинцеві латуні; алюмінієві, алюмінієво-залізо-свинцеві і фосфорні бронзи; силуміни, сплави магнію з марганцем, алюмінієм і цинком.
Суміші поділяються на формувальні та стержневі. Вони складаються з кварцового піску, формувальної глини, протипригарних і зв’язуючих добавок. Процентне відношення і якість складових у суміші залежить від виду литва (стальне, чавунне ).
Формувальні та стержневі суміші повинні володіти такими властивостями:
пластичністю (добре формуватися);
міцністю (не руйнуватися під дією рідкого металу);
податливістю (не перешкоджати усадці відливка);
вогнетривкістю (протистояти місцевому перегріванню);
газопроникністю (пропускати гази).
Для одержання отворів у відливках використовують стержні, які виготовляють із стержневих сумішей. У стержневі суміші, крім вказаних раніше компонентів, добавляють рідке скло, термореактивні смоли та ін.
1.2. Класифікація ливарних форм і технологія їх виготовлення.
Форми для заливання металу можуть бути разовими або багаторазовими. Разові форми придатні тільки для одного заливання (їх виготовляють з формувальних сумішей і вогнетривких матеріалів). Багаторазові металеві форми витримують сотні і тисячі заливок. Багаторазові піщано-цементні шамотні, графітові, керамічні форми витримують кілька десятків заливок, їх використовують для відливання станин верстатів, плит, виливниць і т.п.
Різні форми виготовляють за різними технологіями. Технологія виготовлення разової форми із формувальної суміші складається: приготування формувальних і стержневих сумішей; виготовлення моделей, стержневих ящиків і опок; формування форм.
Моделі (прототип відливок) і стержневі ящики (для виготовлення стержнів) для одиничного і дрібносерійного виробництва виготовляють з дерева, а для масового виробництва - з пластмас або алюмінієвих сплавів.
Опоки - це ящики, що складаються тільки із стінок і виготовляються з чавуну, сталі або алюмінієвих сплавів.
Ручне формування найчастіше виконують в опоках з використанням моделей. Для ручного формування необхідний певний інструмент: карасик (для прорізування каналів); підйомник (для виймання моделі з форми); гачок (для видалення суміші); гладилка (для вигладжування форми); душник (для виготовлення отворів у формі).
Технологія виготовлення форми показана на рис.22. На підмодельну плиту 1 встановлюють нижню половину моделі 2 і нижню опоку 3. Модель покривають облицювальною сумішшю. Після чого заповнюють опоку наповнювальною сумішшю і утрамбовують. Потім проколюють душником отвори для виходу газів.
Далі нижню півформу перевертають і на сформовану половину моделі накладають другу її половину. Потім верхню опоку ставлять на нижню. Для утворення ливника і випару вставляють окремі деталі 5 і 6. Верхню опоку заповнюють формувальною сумішшю так само як і нижню.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Методи виробництва заготовок і деталей

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок