Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Біологічний захист лікарських культур

Біологічний захист лікарських культур

Назва:
Біологічний захист лікарських культур
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,28 KB
Завантажень:
63
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Біологічний захист лікарських культур


Останнім часом вирощування лікарських рослин набуває дедалі більшої популярності серед українських фермерів. Природно, що в агропідприємців виникають питання, як захистити лікарські культури. Варіант відповіді на них є в цьому матеріалі.
Останнім часом вирощування лікарських рослин набуває дедалі більшої популярності серед українських фермерів. Природно, що в агропідприємців виникають питання, як захистити лікарські культури. Варіант відповіді на них є в цьому матеріалі.
За статистикою, із лікарських рослин виготовляють понад 40% усіх медикаментів, у тому числі 75% ліків, які застосовують для лікування серцево-судинних захворювань, 60 — усіх кровозупинних і маткових лікувальних препаратів, 73 — відхаркувальних, 72 — антигельмінтних, 57 — проносних. І це — не повний перелік.
В Україні вирощують понад 25 різних лікарських культур, найголовніші з них: мак олійний, валеріана лікарська, беладона, м’ята перцева, алтея лікарська, марена красильна, подорожник великий, шавлія лікарська, чебрець звичайний, безсмертки піщані (цмин), ромашка лікарська та далматська, календула тощо.
Система захисних заходів лікарських культур передбачає, насамперед, дотримання комплексу заходів, спрямованих на профілактику. Істотне значення має вибір попередника, що запобігає накопиченню на полі шкідників і збудників захворювань цієї культури. Вчасна боротьба з бур’янами теж потрібна, адже саме вони є резерватом більшості шкідливих видів комах і патогенних мікроорганізмів. Особливо важливий профілактичний захід — низьке скошування стерні багаторічних лікарських рослин (зокрема на насіннєвих ділянках валеріани, алтеї, вовчуга польового), видалення з плантації та спалення пожнивних решток.
На жаль, загальні фітосанітарні заходи не завжди вирішують ентомологічні та фітопатологічні проблеми.
Ознайомимося з ними ближче, а водночас дамо й деякі практичні рекомендації в розрізі біологізації захисту лікарських культур.
Шкідливі комахи
У складі шкідливої ентомофауни вирощуваних лікарських рослин переважають багатоїдні, значно рідше зустрічаються спеціалізовані види (до останніх належать, наприклад, м’ятний стрибун, м’ятний листоїд, шавлієва попелиця, шавлієвий прихованохоботник, блішка беладонова).
За пошкодженням тих чи інших частин рослини всіх шкідників лікарських культур можна поділити на три групи: шкідники коренів, або грунтові шкідники, стебел і листя, генеративних органів.
Перша група шкідників, мабуть, найнебезпечніша. До неї належать: капустянка звичайна, кукурудзяний гнойовик, дротяники, личинки хрущів, кількох видів довгоносиків і блішок, шавлієвого прихованохоботника, гусінь окличної, озимої совок та совки с-чорне. Вони пошкоджують та знищують кореневу систему рослин. Наведемо лише один приклад: за середньої чисельності личинок травневого хруща 3 особ./1 м2 загибель рослин валеріани лікарської першого року вегетації становить 50 відсотків.
До шкідників стебел і листя належать як багатоїдні, так і спеціалізовані шкідники. Об’їдаючи листя або надземні частини рослин, вони спричинюють пряме зниження врожаю таких лікарських культур, як м’ята перцева, беладона, подорожник великий, горицвіт весняний, астрагал, жовтушник сірий. До цієї групи шкідників належать: цвіркун польовий, цикади, попелиці (бобова, персикова, вовчугова, м’ятна, мальвова), клопи (люцерновий, буряковий, ягідний, гірчичний, розписний тощо), жуки (кравчик, піщаний мідяк, м’ятний, ріпаковий, щавлевий листоїди, колорадський жук), блішки (беладонова, мальвова, хрестоцвіті, м’ятний стрибун), довгоносики (люцерновий, бульбочковий, мальвовий, алтейний барид, тигровий слоник). Листкам і стеблам лікарських культур завдають шкоди мінери, гусінь численних видів лускокрилих (зокрема, алтейної товстоголовки). Стебла пошкоджують звичайна серцевинна совка на валеріані, алтеї; барид — на алтеї, бруквяний барид — на жовтушнику сірому.
Бутони, квіти та плоди пошкоджують: хризантемова попелиця, гірчичний клоп, щитник чорновусий, люцерновий клоп, тютюновий трипс, оленка волохата, бронзівка смердюча, ріпаковий листоїд, щавлевий прихованохоботник, довгоносий насіннєїд, капустяна совка, личинки деяких мух.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Біологічний захист лікарських культур

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок