Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Збереження генофонду локальних і зникаючих порід

Збереження генофонду локальних і зникаючих порід

Назва:
Збереження генофонду локальних і зникаючих порід
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,11 KB
Завантажень:
292
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Збереження генофонду локальних і зникаючих порід


Успішна реалізація Програми селекції з локальними та зникаючими породами свиней в Україні можлива лише за державної підтримки. Економічні закони цивілізованого ведення тваринництва переконливо свідчать про те, що проблему забезпечення населення й харчової промисловості м’ясом практично неможливо вирішити без інтенсивного розвитку галузі свинарства.
За даними ФАО, в структурі м’яса свинина займає 40–50%. Постійне зростання виробництва свинини спостерігається в багатьох країнах світу, а пріоритетність у світовому виробництві м’яса належить саме галузі свинарства.
Свинина — якісний повноцінний продукт, а біологічна активність сала в п’ять разів вища, ніж масла. Свиняче сало утримує архедонову кислоту, яка є однією з незамінних жирних кислот і бере активну участь у будові клітин організму. В організмі людини сало засвоюється на 93%, а свинина — на 90–95%. За даними дієтологів, українське сало корисне й хворій, і здоровій людині.
В Україні розводять п’ятнадцять порід свиней. Така кількість різноманітних популяцій забезпечує ефективний розвиток галузі та збільшення виробництва продукції в природно-економічних зонах. Однак практика вітчизняного й світового тваринництва свідчить про те, що зміна соціально-економічних умов впливає на структурні одиниці породи, а отже, вони в цілому зазнають постійних змін за чисельністю та місцем їх поширення.
В Україні до кінця 90-х років минулого століття серед десяти порід за темпами росту переважали велика біла, українська степова біла та миргородська породи. З 2000 року ринкові відносини в країні склалися так, що всі породи зменшилися кількісно, а деякі з них тепер зараховано до локальних і зникаючих. Загальний процес скорочення поголів’я свиней торкнувся й першої вітчизняної породи, яку вивів академік М. Ф. Іванов в Асканії-Новій, — української степової білої, й породи, яку вивів академік Л. К. Гребень, — української степової рябої.
На Півдні України це найбільш пристосовані й перспективні породи для промислового схрещування як з породами зарубіжної селекції — велика біла, ландрас, дюрок, — так і між собою.
На основі української степової білої породи створено українську степову рябу, а, створюючи асканійський м’ясний тип (АМТ) української м’ясної породи, водночас використали українську степову білу й українську степову рябу породи.
Про останні можна сказати, що за своїми еколого-біологічними якостями для Півдня України вони є неперевершеними, оскільки характеризуються міцною конституцією, мають високу природну резистентність організму, не вибагливі до кормів. Жива маса кнурів-плідників сягає 400–430 кг, маток — 350–370 кг.
Українські степові рябі свині — скоростиглого типу, дають ніжне, смачне, соковите м’ясо з хорошим співвідношенням триптофану та оксипроліну (БЯП=8,6–10,4), добре пристосовані до жаркого клімату; в разі м’ясної відгодівлі маси 100 кг досягають у віці 180–190 днів за середньодобових приростів 680–740 г і витрат кормів на 1 кг приросту 3,6–3,8 к. о.
Розводити, удосконалювати й зберігати ці породи — означає запроваджувати систему зоотехнічних заходів, спрямованих на підвищення їх племінних і продуктивних якостей на племзаводах і племрепродукторах; надавати допомогу власникам різних категорій господарств; створювати та атестувати нові племзаводи й племрепродуктори.
Головним завданням селекційно-племінної роботи з породами є: підвищення багатоплідності свиноматок до 11–12 поросят за один опорос; збільшення живої маси поросят на час відлучення до 18–19 кг; досягнення на контрольній відгодівлі живої маси 100 кг за 180–185 днів за витрати кормів на 1 кг приросту не більше 3,75–3,80 к. о.; збільшення ареалу поширення. Унікальне поєднання біологічних та господарсько корисних ознак цих порід із особливою гостротою ставить питання їх подальшого удосконалення й, особливо, збереження генофонду.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Збереження генофонду локальних і зникаючих порід

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок