Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Біологічний азот у сучасному землеробстві

Біологічний азот у сучасному землеробстві

Назва:
Біологічний азот у сучасному землеробстві
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,03 KB
Завантажень:
454
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Біологічний азот у сучасному землеробстві


На кінець другого тисячоліття у низці країн світу дедалі більше уваги почали приділяти розвитку екологічно безпечного землеробства, стратегія якого потребує вдосконалення окремих ланок зональних систем землеробства, серед яких однією з найважливіших є сівозміни, поліпшувати які можна насиченням від 20 до 40% багаторічними бобовими травами (конюшиною, еспарцетом, люцерною, буркуном, люпином та ін.). Ми вважаємо, що в сучасних умовах господарювання потрібно повернутися до травосіяння. Фахівці і господарі повинні самі визначити найраціональніше місце кожного виду бобових трав у складній “палітрі” угідь і сівозмін. По-перше, бобові трави є дуже цінним, високовітамінним кормом для всіх видів тварин, і, особливо для молодняку та птиці, цінним є сінне борошно з багаторічних бобових трав. Додавання в кормові раціони тварин зеленої маси, сіна і сінного борошна значно підвищує їх продуктивність, а загальні витрати кормів зменшуються. У польовій сівозміні кафедри загального землеробства Львівського ДАУ вміст протеїну в зеленій масі конюшини лучної ( у відсотках на суху речовину) становив 15,97–16,20; жиру — 2,49–2,51; клітковини — 25,96–26,03; золи— 5,62–5,65 і кальцію — 1,12–1,15%. По-друге, вони є найкращими попередниками для вирощування озимих і ярих зернових культур. За чіткого дотримання технології вирощування буркуну білого, еспарцету, люцерни і конюшини лучної внаслідок азотфіксації в грунті нагромаджується близько 100–250 кг азоту. Навіть без належного удобрення поля вони як попередники можуть забезпечити врожайність зерна озимої пшениці близько 30–40 ц/га. За даними наших досліджень, у середньому за 1991–1998 роки при врожайності зеленої маси конюшини 293–317 ц/га в орному шарі (0–30 см) залишається понад 75 ц/га кореневих і післяжнивних решток, в яких міститься близько 150 кг азоту, 40 — фосфору і 80 кг калію. Це позитивно впливає на поліпшення поживного режиму грунту і гарантує на такому фоні врожайність зерна озимої пшениці в межах 42,8–47,1 ц/га. У кормовій конвеєрній сівозміні за першого року використання конюшини в грунті залишається близько 77–80 ц/га рослинних решток, а другого — 94–96 ц/га, що позитивно впливає на підвищення вмісту водотривких агрегатів розміром 0,25–10 мм. Їх кількість у першому випадку зросла до 57–62%, а в другому — понад 65%. Роль бобових трав у відновленні структури грунту (наявність більше 40% водотривких агрегатів), за висновками багатьох учених, розширює можливості для впровадження систем енергоощадного обробітку при вирощуванні однорічних трав, зернових культур, а також проміжних посівів на зелений корм і добриво. При розширенні посівів бобових культур стає реальним зменшення доз азотних добрив під культури сівозміни, що запобігає проникненню їх у підгрунтові води. Зазначену особливість бобових трав слід використати для впровадження елементів біологічного землеробства. По-третє, бобові трави дають найдешевший рослинний білок, порівняно з іншими сіяними агроценозами. На темно-сірих опідзолених грунтах зони достатнього зволоження, за десятирічними даними наших досліджень, вирощування конюшини у кормовій сівозміні першого року використання забезпечило вихід протеїну 14,86–15,35 і другого — 10,77–10,90 ц/га, а в польовій сівозміні (першого року використання на один укіс ) — 6,55–7,06 ц/га. По-четверте, за дво-трирічного використання бобових культур у сівозміні зростає їх роль у захисті грунтів від ерозійних процесів, особливо на грунтах з крутизною схилів понад 3°, внаслідок чого шкодочинність ерозії зменшується у 8–10 разів. Тому в зоні Лісостепу, Передкарпатті і гірській зоні Закарпаття для захисту грунтів від водної ерозії потрібно впроваджувати зерно-трав’яні і травопільні сівозміни. Наприклад, для господарств, що спеціалізуються на вирощуванні ВРХ, для зони достатнього зволоження заслуговує уваги така кормова сівозміна: 1,2 — конюшина лучна + озимий ріпак на зелений корм, 3 — горох з вівсом + гірчиця біла ( післяукісно ), 4 — вика з вівсом + райграс однорічний (підсівний), 5 — озиме жито на зелений корм з підсівом конюшини лучної.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Біологічний азот у сучасному землеробстві

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок