Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Екологічні засоби боротьби з бур’янами

Екологічні засоби боротьби з бур’янами

Назва:
Екологічні засоби боротьби з бур’янами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,10 KB
Завантажень:
351
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Екологічні засоби боротьби з бур’янами


Нові підходи до планування сівозміни в сучасних господарствах степового регіону США зумовлені насамперед удосконаленням технології використання пожнивних решток і підвищенням вимог щодо екологічного захисту водоймищ. Популярними сівозмінними культурами є кукурудза (Zea Mays), просо (Panicum miliaceum), сорго (Sorghum bicolor) і соняшник (Helianthus annuus), а також озима пшениця, культивація яких може чергуватися з витримуванням ділянок під паром. Розширення асортименту сівозмінних культур, а також упровадження передових технологій обробітку грунту дає змогу скоротити рівень внесення гербіцидів на 50%. Екологічний підхід до господарювання сприяє зменшенню щільності популяції рослин бур’яну без масованого використання хімічних засобів боротьби з ними.
Практика свідчить, що, хоча спектр сівозмінних культур і технології обробітку грунту можуть істотно змінюватися залежно від локальних кліматичних та економічних обставин, зважений підхід до засобів боротьби з бур’янами дає змогу значно зменшити залежність від використання хімікатів.
Основну загрозу господарствам степових регіонів США становлять однорічні бур’яни. Найпоширеніші з них: столокос (Bromus tectorum), кохія (Kochia scoparia), курай (Salsola iberica), мишій зелений (Setaria viridis), ценхрус (Cenchrus longispinis) і щириця звичайна (Amaranthus retroflexus). Найважливішою компонентою популяційної динаміки однорічних бур’янів є процес розповсюдження насіння; отже, екологічний підхід до боротьби з ними фокусується на засобах зменшення життєздатності насіння, а також засобах запобігання проростанню паростків і засобах зменшення кількості насіння, що формується зрілими рослинами. Всі ці засоби можна умовно згрупувати в п’ять категорій: оптимізація плану сівозміни; розширення асортименту сівозмінних культур; використання переваг безорної технології обробітку грунту; використання пожнивних решток на грунтовій поверхні; підвищення конкурентоспроможності культурних рослин у боротьбі з бур’янами. Розглянемо заходи, що належать до кожної з названих категорій, приділяючи особливу увагу екології їхнього впливу на розвиток бур’янів.
Оптимізація порядку чергування холодостійких і теплолюбних культур може ефективно сприяти зменшенню популяції бур’янів. Зміна дат висівання та збирання дає можливість запобігати формуванню паростків бур’янів і насіння. Наприклад, паростки мишію зеленого з’являються із середини травня до початку червня, а розквітають на початку серпня. Отже, збирання озимої пшениці на початку липня дає можливість знищити паростки мишію зеленого до появи насіння. Такий самий принцип можна застосовувати й проти тих шкідливих рослин, чиї активні фази розвитку припадають на холодні місяці; ці бур’яни особливо вразливі в період, що передує висіванню соняшнику або інших теплолюбних культур. У США впровадження цього принципу планування сівозміни виявилося особливо корисним у центральному регіоні Великих рівнин, де виробництво як теплолюбних, так і холодостійких культур є прибутковим.
Принцип дії цієї стратегії планування сівозміни полягає в її впливі на живучість насіння, наявність якого в грунті є основним джерелом ураження ділянки бур’янами. Кожна окрема насінина може прорости, виявитися безплідною через несприятливі природні умови або ж загинути, ставши їжею для тварин чи мікроорганізмів, що з плином часу призводить до поступового зменшення життєздатного насіння. Наприклад, протягом року після потрапляння на грунт кількість життєздатного насіння мишію зеленого скорочується до 20% а через два роки — не перевищує 5%. Таке стрімке скорочення рівня життєздатності насіння є характерною ознакою однорічних бур’янів.
Чергування культур із різними циклами розвитку дає змогу виробникам використати цю природну вразливість бур’яневого насіння сої собі на користь. Слід зазначити, що довготривалі експерименти в степовій агрокліматичній зоні США допомогли дослідникам зробити дещо несподіваний висновок: дотримання сівозміни зі щорічним чергуванням таких теплолюбних і холодостійких культур, як озима пшениця та просо, спричиняє підвищення щільності популяції бур’янів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Екологічні засоби боротьби з бур’янами

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок